26 серпня 2014 р. Справа № 130236/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-
15.04.2011 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача безпідставно отримані кошти в сумі 24 585, 57 грн.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що не допускається поворот виконання судових рішень за вимогами про присудження виплати пенсії чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України позабюджетних державних фондів, якщо скасована постанова не ґрунтувалась на завідомо неправдивих відомостях чи підроблених документах. Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року, визнано дії Івано-Франківського обласного військового комісаріату при призначенні пенсії неправомірними та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням підвищення до посадового окладу у розмірі 25% за військову службу в гірській місцевості з 14.03.2006 року та виплатити їх(а.с.7-10).
ОСОБА_1 згідно постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2007 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії та виплачено доплати до пенсії за період з 14.03.2006 року по 28.02.2011 року в сумі 24 585, 57 грн.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2011 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено. Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2007 року та ухвалу Львівького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено(а.с.5-6). Питання про поворот виконання судового рішення не вирішувалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Порядок стягнення надмірно сплачених пенсійних коштів за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду регламентований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 21.03.2003 року № 6-4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року за № 374/7695, в п. 3 якого зазначено, що Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Аналіз зазначеної правової норми свідчить про те, що стягнення зайво отриманих пенсіонером пенсійних сум на підставі рішення компетентного органу УПФУ можливе лише за умови зловживань з боку пенсіонера, які призвели до завищення суми пенсійних виплат. Згідно із зазначеним Порядком до компетенції міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ відноситься вирішення питання не про стягнення суми переплати пенсійних коштів, а про списання суми переплати пенсійних коштів, як безнадійні до стягнення (пункт 4-5 Порядку). Вказані комісії є постійно діючими органами та створюються для проведення належного списання переплачених пенсійних коштів.
Колегія суддів зазначає, положення ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат. У першому випадку, коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії, з іншого боку, коли такі дані були наданні страхувальником.
Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Наявність таких дій з боку позивача, а також надання позивачем документів, які містили у собі явно неправильні відомості, були підроблені або будь-яким іншим чином сфальсифіковані (а тому містять у собі недостовірні дані), що давало б підстави вважати, що позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду України дійсно умисно вчинені дії, які становлять собою зловживання з його боку, відповідачем не доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні кошти позивачеві були нараховані на виконання рішень суду, які набрали законної сили, а не за рішенням територіального органу Пенсійного фонду , прийнятого безпосередньо за результатами розгляду заяви та доданими до неї матеріалами.
За змістом ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказані суми пенсії не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера, а тому позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем передусім обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення, як спосіб захисту прав та інтересів позивача, що зокрема полягає у поверненні відповідачем одержаних коштів за судовим рішенням, яке скасоване, чітко регламентований статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, ст.266 КАС України передбачено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсії чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або поза бюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
За наведених обставин, виходячи із аналізу ст.266 КАС України не допускається поворот виконання судових рішень за вимогами про присудження виплати пенсії чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, якщо скасована постанова не ґрунтувалась на завідомо неправдивих відомостях чи підроблених документах. Отже особа, яка добросовісно одержувала за скасованою чи зміненою постановою певні виплати не повинна повертати ці кошти чи надмірно одержані кошти, а з набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Враховуючи вищевикладене та указані норми суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що заявлений позов є безпідставним, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року у справі № 2а-1979/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: А.І. Рибачук
Д.М. Старунський