26 серпня 2014 року Житомир справа № 806/3513/14
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 243974,68 грн.,-
встановив:
Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до суду з позовом, у якому просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 243974,68 грн за рахунок активів боржника. У обґрунтування позову зазначає, що податковим повідомленням - рішенням від 04 квітня 2014 року відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 145896,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72951,00грн. Податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржено не було, а тому позивач вважає, що визначена сума грошового зобов'язання є узгодженою. В добровільному порядку податковий борг у сумі 243974,68 грн відповідачем не сплачено, відтак її слід стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у судовому порядку.
Представник позивача до суду не з'явилась. Надала заяву про уточнення позовних вимог, а саме: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 243974,68 грн. Стягнення провести на користь державного бюджету в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Відповідач в судове засідання не з'явився. На адресу суду повернувся конверт із вкладенням з відміткою відділення поштового зв'язку, що причиною повернення є "закінчення терміну зберігання".
У відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За приписами ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області та як платник податків і зборів знаходиться на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області.
Відповідно до пп.. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно із пп. 14.1.39, 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у загальній сумі 243974,68 грн, з яких: основний платіж 145896,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 72951,00 грн, про що свідчить зведений розрахунок суми податкового боргу (а.с. 3).
Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням - рішенням № 0002681702 від 04.04.2014 року, прийнятим на підставі акту перевірки № 1819/1702/НОМЕР_2 від 21.03.2014 року (а.с. 9-17).
Зазначене податкове повідомлення - рішення направлялось на адресу відповідача.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 243974,68 грн. вважається податковим боргом.
Контролюючим органом була сформована та надіслана фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу від 18.12.2012 року на суму 198125,01 грн (а.с. 5).
Між тим, пункт 59. 5 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів погашення заборгованості в сумі 243974,68 грн, оскарження податкового повідомлення - рішення чи письмових заперечень проти позовної заяви відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь державного бюджету України в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області податковий борг в розмірі 243974,68 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук