Ухвала
20 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів: Кафідової О.В., Писаної Т.О.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2014 року,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 09 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_6
За зверненням банку приватним нотаріусом ОСОБА_5 було вчинено оспорюваний виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.
Всупереч вимогам Закону України «Про іпотеку» жодних повідомлень та вимог про невиконання основного зобов'язання ні боржнику, ні поручителю не надходило. Відповідно до абз. 4 ст. 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Однак нотаріусом, який вчинив виконавчий напис на адресу позивача не надсилалося жодної письмової вимоги про усунення порушень. Також, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню. ОСОБА_3 просила її позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання щодо судових витрат у справі.
У касаційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, оскільки виконавчий напис вчинено на завищену суму заборгованості, про яку не було повідомлено ОСОБА_3
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції та залишив ухвалене ним рішення без змін.
З такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з огляду на наступне.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду було зумовлено поважними причинами.
Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає
Установлено, що 09 червня 2006 року між банком та ОСОБА_6, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_6, відповідно до умов якого іпотекодавці передали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7-9).
30 березня 2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було направлено ОСОБА_3 досудову вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості на суму 43 969,28 доларів США, яка отримана 21 квітня 2009 року особою, зазначеною як «Ольшанський». У вимозі також зазначено, що у разі її невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 43, 44, 248 т. 1).
Враховуючи, що заборгованість перед банком не була погашена, останній 25 травня 2009 року звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.
25 травня 2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, яким в рахунок погашення боргу за кредитним договором звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1.
Як встановлено судами та це підтверджується матеріалами цивільної справи, 30 березня 2009 року банком на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були направлені досудові вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором та роз'яснені наслідки несплати. Отримання вимоги підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 43-46 т. 1).
При подачі заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем було надано нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Вказані документи зазначені у заяві на вчинення виконавчого напису: розрахунок суми заборгованості, іпотечний договір від 09 червня 2006, копія кредитного договору від 08 червня 2006 року, копія повідомлення позичальнику про порушення основного зобов'язання , копія повідомлення про вручення поштового відправлення, копія повідомлення іпотекодавцю про порушення основного зобов'язання, копія повідомлення про вручення поштового відправлення та інші (а.с. 70 т. 1).
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 33 Закону України «Про іпотеку», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).
Частиною 4 п. 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно із ч. 2 п. 284 Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
За п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Суд апеляційної інстанції на вказані положення закону належної уваги не звернув, у порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України належним чином доводів банку щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення не перевірив, не врахував, що банком до заяви про вчинення виконавчого напису було додано необхідний перелік документів. Отже, суд не надав вірної оцінки доказам у їх сукупності та не визначився з характером спірних правовідносин.
Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, неповноту перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого суду, порушення норм процесуального права, що в свою чергу, призвело до невірного вирішення спору.
За таких обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до статей 336, 338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи на новий розгляд до цього ж суду.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С. Висоцька
Судді: О.В. Кафідова
Т.О. Писана
О.В. Умнова
І.М. Фаловська