Ухвала
іменем україни
27 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів: Кафідової О.В., Мазур Л.М.,
Писаної Т.О., Умнової О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_4, на постанову державного виконавця за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 червня 2014 року,
встановила:
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 8 січня 2014 року, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_4
Скаргу мотивувала тим, що постановою державного виконавця від
8 січня 2014 року по примусовому виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в загальній сумі 224 432,52 грн
реалізовано нерухоме майно: ѕ частини квартири № 4, загальною площею 69,3 кв. м., житловою площею 46,2 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2, ринковою вартістю
173 985 грн згідно звіту про незалежну оцінку майна від 23 серпня
2012 року.
Зазначала, що при виконанні рішення суду державним виконавцем допущено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме оцінка частини квартири, яка передана стягувачу за виконавчим провадженням не є діючою, оскільки від дня підписання звіту і до винесення постанови про передачу майна пройшло більше шести місяців та державним виконавцем не було здійснено жодних дій щодо звернення стягнення на автомобіль належний боржниці ОСОБА_3
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від
30 квітня 2014 року скаргу задоволено частково.
Скасовано постанову головного державного виконавця Кубракова К.П. від 8 січня 2014 року про передачу ОСОБА_4 в рахунок часткового погашення боргу за виконавчими листами №2/1815/287/2012 від 10 травня 2012 року і № 2/1815/286/2012 Роменського міськрайонного суду Сумської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в загальній сумі 224 432,52 грн нереалізованого майна: ѕ частини квартири № 4, загальною площею 69,3 кв. м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ринковою вартістю 173 985 грн згідно звіту про незалежну оцінку майна від 23 серпня 2012 року. У задоволенні решти скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 10 червня
2014 року ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги скасовано, у цій частині постановлено нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги. У іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що оскаржувана постанова була прийнята відповідно до закону, державний виконавець вчинив встановлені законом заходи щодо виконання судового рішення.
Проте повністю з таким висновком погодитися не можна.
Установлено, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України головного управління юстиції у Сумській області зведено в одне провадження примусове виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_3 на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості в загальній сумі 595 629,48 грн, до складу якого входило 19 виконавчих проваджень.
З інформації наданої комунальним підприємством «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що ОСОБА_3 належить ѕ частини квартири АДРЕСА_2, квартира АДРЕСА_3 та Ѕ частина магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_4 приміщення 1 (а.с.53).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України головного управління юстиції у Сумській області від 8 січня 2014 року передано ОСОБА_4 в рахунок часткового погашення боргу за виконавчими листами №2/1815/287/2012 від 10 травня 2012 року і № 2/1815/286/2012 Роменського міськрайонного суду Сумської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в загальній сумі 224 432,52 грн не реалізоване майно:
ѕ частини квартири № 4, загальною площею 69,3 кв. м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ринковою вартістю 173 985 грн згідно звіту про незалежну оцінку майна від 23 серпня 2012 року.
Згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України головного управління юстиції у Сумській області від 19 березня 2014 року, тобто вже після ухвалення оспорюваної постанови, оголошено розшук автомобіля марки Geely MR 7151A, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 (а.с.51).
Порядок виконання судових рішень, права і обов'язки державного виконавця, інших учасників виконавчого провадження в процесі виконання судових рішень визначені Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Для цього, зокрема, йому надане право накладати арешт на майно боржника та реалізовувати його у встановленому законодавством порядку.
Заходами примусового виконання рішень в т.ч. є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника (ст. 32 цього Закону).
Частинами 2, 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Аналіз положень ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що існує певна черговість, на що звертається стягнення та звернення стягнення на майно боржника полягає в сукупності послідовних дій, зазначених у цій статті, кінцевою метою яких є забезпечення реального виконання виконавчого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Однак у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 315 ЦПК України апеляційний суд на вказане уваги не звернув та не врахував, що постановлюючи спірну постанову державним виконавцем не в повній мірі перевірено наявність належного боржнику іншого майна та не вчинено відносно нього відповідних дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження», чи приймалися до передачі майна в рахунок погашення боргу заходи щодо звернення стягнення на Ѕ частину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_4 приміщення 1, належного боржнику та автомобіль.
Вище викладене свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права та є підставою для скасування постановленої апеляційним судом ухвали з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 червня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С. Висоцька
Судді:О.В. Кафідова
Л.М. Мазур
Т.О. Писана
О.В. Умнова