Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_8,
суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_11,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 серпня 2014 року касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040730003645 на вирок Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 2 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2014 року.
Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 2 грудня 2013 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2013 року за ч. 1 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі, з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2013 року, більш суворим, остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року вирок місцевого суду змінено. ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання за цим законом у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
В решті вирок залишено без змін.
Кримінальне провадження розглянуто за участю:
прокурора Таргонія О.В.,
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд не в повній мірі мотивував своє рішення щодо можливості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Крім того, стверджує, що суд помилково застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні остаточного покарання, а також, у вступних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій невірно зазначені відомості про особу засудженого, допущена описка у даті ухвалення попереднього вироку щодо засудженого. Вважає, що суд апеляційної інстанції наведені порушення не усунув, а мотиви залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення не мотивував належним чином, чим допустив порушення вимог п. 2 ст. 419 КПК України, у зв'язку з чим просить зазначені судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 10 серпня 2013 року приблизно о 4.00 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля торгівельної палатки, розташованої поблизу ринку «165 квартал» в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, після сумісного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс останньому один удар ножем, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, на часткове підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд також повинен урахувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.
В апеляційній скарзі прокурор порушував питання про скасування вироку у зв'язку з невмотивованим застосування ст. 75 КК України посилаючись на те, що судом не було враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини вчиненого злочину.
Апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_6 не погодився з доводами прокурора та визнав рішення районного суду в частині призначеного покарання законним та обґрунтованим.
Разом із тим на думку колегії суддів касаційної інстанції ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Так в ухвалі суду не надана належна оцінка доводам прокурора та не наведені достатні підстави, через які їх визнано необґрунтованими.
Зокрема, не отримали такої оцінки доводи апеляційної скарги, щодо тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Також суд не звернув увагу на конкретні обставини вчинення злочину, який було вчинено у стані алкогольного сп'яніння.
Наявність по справі обставин, які пом'якшують покарання засудженого, на які послався суд у вироку, з урахуванням обставин справи та даних про його особу, не дають достатніх підстав для застосування ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи, що зазначені порушення вимог закону можуть бути усунуті під час апеляційного розгляду справи, то колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи апеляційний суд повинен належним чином перевірити доводи апеляційної скарги прокурора та постановити рішення, яке буде відповідати вимогам ст. 419 КПК. Разом із тим, якщо під час нового розгляду справи не будуть встановлені інші обставини, які можуть вплинути на висновки суду щодо покарання ОСОБА_6, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м'яким.
Щодо інших наведених в касаційній скарзі доводів, то вони підлягають перевірці при новому апеляційному розгляді.
Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10