ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 серпня 2014 року 15:00 № 826/7194/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Енергобанк»
до треті особи:Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 1) ОСОБА_1 2) Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"
прозобов'язання вчинити дії, скасування постанови про арешт майна від 22.04.2014 року ВП №43000998
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» (надалі також - позивач, Банк) з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі також - відповідач), третя особа - ОСОБА_1, в якому просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.04.2014 року (виконавче провадження № 43000998), винесену відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в частині накладення арешту на: (1) судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», регістровий номер НОМЕР_1, тип - прогулянкове, модель Four Winns F224, рік і місце побудови - 2008 р., CША, ідентифікаційний номер корпусу НОМЕР_2, головний двигун Mercruiser 220 кВт. НОМЕР_3; (2) земельну ділянку (кадастровий номер 3222783200:05:012:0045) площею 4,4689га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача вчинити дії по зняттю арешту накладеного згідно оскаржуваної постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1, оскільки частина належного вказаній особі майна перебуває у заставі позивача. Позивач вважає постанову державного виконавця в частині арешту заставленого на користь позивача майна незаконною та просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на зняття арешту.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Під час надання запитуваних судом документів згідно ухвали про відкриття провадження у справі від 27.05.2014 року, супровідним листом просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.
Треті особи в судове засідання уповноважених представників не направили; про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 20846 від 16.09.2008 року, із подальшими змінами і доповненнями внесеними в договір згідно додаткової угоди від 14.11.2008 року, додаткової угоди від 04.08.2009 року (надалі по тексту - Кредитний договір 1).
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаними Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 11.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 126.
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_1 передав в заставу Банку нерухоме майно, а саме: судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», регістровий номер НОМЕР_1, тип - прогулянкове, модель Four Winns F224, рік і місце побудови - 2008 р., CША, ідентифікаційний номер корпусу НОМЕР_2, головний двигун Mercruiser 220 кВт. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності для прогулянкових суден НОМЕР_4 від 05.12.2008 року.
Обтяження на вказане нерухоме майно було зареєстроване і внесене до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 11.12.2008 року. Факт реєстрації обтяжень нерухомого майна підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 22002658 від 11.12.2008 року, Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 22003176 від 11.12.2008 року
Крім того, 27 серпня 2008 року між Акціонерним товариством «Енергобанк», правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 20841 від 27.08.2008 року із змінами та доповненнями внесеними в зазначений договір згідно додаткової угоди від 04.11.2008 року, додаткової угоди від 05.02.2009 року, додаткової угоди від 28.12.2009 року, додаткової угоди від 18.06.2010 року, додаткової угоди від 30.11.2011 року (надалі - Кредитний договір 2).
Для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору 2 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 27.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 за реєстровим номером 7231. Відповідно до даного договору іпотеки, ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме земельну ділянку (кадастровий номер 3222783200:05:012:0045) площею 4,4689 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Обтяження на вищевказану земельну ділянку було внесене до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 27.08.2008 року. Факт реєстрації обтяжень нерухомого майна підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 20476048 від 28.08.2008 року, Витягом Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 20467621 від 27.08.2008 року.
30 липня 2012 року Печерським районним судом м. Києва було вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" 657 557 доларів США 60 центів, що станом на 30 липня 2012 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США - 799 грн. 30 коп.) становить 5 255 857 заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14 березня 2007 року та додаткових угод до нього. Рішення суду набрало законної сили 29.03.2013 року, а стягувачу було видано виконавчий лист.
Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулось 15.04.2014 року з заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. від 22.04.2014 року відкрито виконавче провадження ВП №4300998, яким встановлено семиденний строк на самостійне виконання судового рішення.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. від 22.04.2014 року "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
Позивач вважає вказане рішення в частині, що стосується заставленого йому майна незаконним, в результаті чого звернувся до суду за захистом.
Вирішуючи дану справу суд виходить з наступного.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до статті 54 Закону N 606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Частинами 1 та 5 статті 60 Закону N 606-XIV встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Матеріали справи свідчать, що майно гр. ОСОБА_1, до якого належить: (1) судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», регістровий номер НОМЕР_1, тип - прогулянкове, модель Four Winns F224, рік і місце побудови - 2008 р., CША, ідентифікаційний номер корпусу НОМЕР_2, головний двигун Mercruiser 220 кВт. НОМЕР_3; (2) земельна ділянка (кадастровий номер 3222783200:05:012:0045) площею 4,4689 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, було передано позивачу у заставу з метою забезпечення виконання договірних зобов'язань між ОСОБА_1 та позивачем.
Право застави у позивача виникло до винесення судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії".
Згідно п.п. 4.2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012, № 512/5, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону N 606-XIV, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.
З огляду на те, що позивачем було доведено належними та допустимими доказами, що він є заставодержателем частини майна ОСОБА_1, і що таке право виникло до винесення судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення арешту є протиправною.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.04.2014 року (виконавче провадження № 43000998), винесену відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в частині накладення арешту на наступне майно ОСОБА_1: (1) судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», регістровий номер НОМЕР_1, тип - прогулянкове, модель Four Winns F224, рік і місце побудови - 2008 р., CША, ідентифікаційний номер корпусу НОМЕР_2, головний двигун Mercruiser 220 кВт. НОМЕР_3; (2) земельну ділянку (кадастровий номер 3222783200:05:012:0045) площею 4,4689га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вчинити дії по зняттю арешту накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.04.2014 року (виконавче провадження № 43000998) на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: (1) судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», регістровий номер НОМЕР_1, тип - прогулянкове, модель Four Winns F224, рік і місце побудови - 2008 р., CША, ідентифікаційний номер корпусу НОМЕР_2, головний двигун Mercruiser 220 кВт. НОМЕР_3; (2) земельну ділянку (кадастровий номер 3222783200:05:012:0045) площею 4,4689га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук