ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 серпня 2014 року 15:00 № 826/8630/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаКиївської міської ради Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
прозобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить: зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 08/О-709 від 23.04.2014 р. на черговій сесії Київської міської ради в порядку та в строки визначені чинним законодавством України та надати вмотивовану відповідь за результатом розгляду клопотання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами звернення позивача до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідачем надано незаконну відповідь, яка порушує законні права та інтереси позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог не надано.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що клопотання подане позивачем та склад документів не відповідає вимогам чинного законодавства, про що його проінформовано листом.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
23.04.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у межах норм безоплатної приватизації комунальної земельної ділянки для будівництва та обслуговування приватного жилого будинку.
19.05.2014 р. Департамент земельних ресурсів надав позивачу відповідь, в якому зазначено, що клопотання позивача та склад доданих до нього документів не відповідають вимогам Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120, а тому клопотання не підлягає розгляду по суті.
Позивач, вважаючи вказану відповідь рішенням, яке порушує його права та законні інтереси звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 08/О-709 від 23.04.2014 р. на черговій сесії Київської міської ради в порядку та в строки визначені чинним законодавством України та надати вмотивовану відповідь за результатом розгляду клопотання.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами у галузі земельних відносин.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України право власності громадян на земельні ділянки набувається на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Таким чином, громадяни України мають право в порядку, визначеному Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до нього, звернутися до відповідного органу виконавчої влади з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 140 Конституції України особливості місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами.
Київській міській раді згідно зі п. 2 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року N 401-XIV надано додаткові права у галузі регулювання земельних відносин, зокрема, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Порядок одержання земельних ділянок в місті Києві врегульовано Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у м. Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 (надалі - Порядок № 457/1867), яке в силу ст. 144 Конституції України є обов'язковим до виконання на території міста Києва.
Відповідно до ст. 15 Порядку № 457/1867 громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки в межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), подають клопотання до Київської міської ради. У клопотанні зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки. До клопотання додаються: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача у разі якщо ділянка перебуває в користуванні інших осіб (підпис землекористувача посвідчується нотаріально у встановленому порядку); фотокопія паспорта громадянина.
Порядок отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва передбачено ст. 21 Порядку № 457/1867.
Громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК "Кадастр" його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.
Відповідно до п. 3 ст. 21 Порядку № 457/1867 до клопотання додаються:
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;
витяг з містобудівного кадастру;
витяг з міського земельного кадастру;
нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання;
нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці;
копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення);
копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення - обов'язково);
копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина;
довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).
Отже, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 15 Порядку № 457/1867 обов'язковою умовою подачі громадянином до Київської міської ради клопотання про одержання земельної ділянки у власність є додаток до цього клопотання, а саме: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача у разі якщо ділянка перебуває в користуванні інших осіб (підпис землекористувача посвідчується нотаріально у встановленому порядку); фотокопія паспорта громадянина.
Водночас, відповідно до ст. 21 Порядку № 457/1867 громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва повинні подати інші документи, до клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою повинні надати інші документи, передбачені п. 3 цієї статті.
Пунктом 4 ст. 21 Порядку № 457/1867 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту земельних ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи за дорученням Київської міської ради від 23.04.2014 р. № 08/О-709 клопотання ОСОБА_1 перенаправлено Департаменту земельних ресурсів, який листом від 19.05.2014 р. № 057029-08/0-709-1833 відмовив у розгляді заявленого позивачем клопотання.
Відповідно до п. 5 ст. 21 Порядку № 457/1867 у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.
У цьому разі громадянин або його уповноважена особа отримують додані до клопотання документи у Департаменті земельних ресурсів для приведення їх у відповідність до вимог цього Порядку, а при отриманні документів на звороті клопотання громадянином або уповноваженою ним особою робиться відповідна відмітка з описом отриманих документів, яка скріплюється підписом громадянина або уповноваженої ним особи із зазначенням дати отримання документів.
Після приведення документів, що були додані до клопотання, у відповідність до вимог цього Порядку громадянин подає клопотання до Київської міської ради в порядку, встановленому цією статтею.
Таким чином, у випадку невідповідності поданого клопотання про надання дозволу на розроблення дозвільної документації із землеустрою та складу його документів Департамент земельних ресурсів має право повернути вказане клопотання для приведення його у відповідність до вимог Порядку № 457/1867, про що заявник інформується відповідним листом.
Так, позивачем було подано, разом із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наступні документи: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали в масштабі не менше 1:2000, витяг з міського земельного кадастру, витяг з містобудівного кадастру, копію документів, що посвідчують особу та копію ідентифікаційного номеру, що не відповідає складу документів, визначених п. 3 ст. 21 Порядку № 457/1867.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Департаментом земельних ресурсів, в межах повноважень, за дорученням Київської міської ради від 23.04.2014 р. № 08/Ш-709 розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, та у відповідності до Порядку № 457/1867 проінформовано позивача про його невідповідність листом від 19.05.2014 р. № 057029-08/О-709-1833.
Оцінивши докази, які є у справі, всебічно, повно, об'єктивно дослідивши та дослідивши всі наведені обставини, суд вважає, що позивачем не доведено обставин в обґрунтування своїх позовних вимог, а, отже, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук