ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 липня 2014 року 10:50 № 826/7493/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
провизнання неправомірними дій, зобов'язати вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 (представник)
від відповідача - Ничипоренко Г.І. (представник)
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі також - позивач) з позовом до Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просив суд: (1) визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті грошового забезпечення за час вимушеного прогулу неправомірними; (2) стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням у сумі 4325 грн. 40 коп.
10 липня 2014 року позивач подав змінений адміністративний позов, в якому з урахуванням уточнень просив суд: (1) визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті грошового забезпечення за час вимушеного прогулу неправомірними; (2) стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням у сумі 14 146 грн. 62 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що внаслідок незаконного звільнення позивачем було допущено вимушений прогул в період з 29 січня 2014 року (день видачі трудової книжки) до 29.04.2014 року (день поновлення на роботі), який відповідач має відшкодувати.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. Звертав увагу суду на те, що позивач не звертався з заявою про виплату коштів внаслідок вимушеного прогулу, а тому відповідачем не було допущено порушення законних прав та інтересів позивача, які мали бути захищені в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
З 10 грудня 2010 року позивач був призначений на посаду заступника начальника відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві.
В рамках розслідування кримінальної справи, порушеної 15 вересня 2011 року Генеральною прокуратурою України, 22 вересня 2011 року було проведено ряд оперативних заходів і затримано керівництво ВБНОН Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві та 3 підлеглих працівників за підозрою у отриманні від невстановленої особи незаконної грошової винагороди.
Наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 06 жовтня 2011 року № 309 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Головного управління МВС України в місті Києві» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у ігноруванні відомчих нормативних актів щодо дотримання дисципліни та законності, порушенні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що призвело до скоєння надзвичайної події, на заступника начальника відділу БНОН Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом Головного правління МВС України в місті Києві від 17 жовтня 2011 року № 627 о/с «Щодо особового складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. «є» (за порушення дисципліни) п. 64 - майора міліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Святошинського районного управління, звільнено з 17 жовтня 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2014 року по справі №826/1031/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 06 жовтня 2011 року № 309 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 17 жовтня 2011 року № 627 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу БНОН Святошинського районного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 17 жовтня 2011 року.
Як зазначалось позивачем та не заперечувалось відповідачем, трудова книжка була повернута ОСОБА_1 28 січня 2014 року.
Наказом Головного управління МВС України в м. Києві №331 о/с від 29.04.2014 року "Щодо особового складу" ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника (за рахунок посади начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку) відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Святошинського районного управління із 17.10.2011 року. Грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачувати з 29 квітня 2014 року.
Після видання вищевказаного наказу, відповідач, на думку позивача, безпідставно не виплатив на користь позивача грошове забезпечення за вимушений прогул в період з 29 січня 2014 року по 29 квітня 2014 року, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Порядок №114) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
Пунктом 24 Порядку №114 встановлено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Згідно п.6.3.3. Правил оформлення та ведення особових справ працівників органів внутрішніх справ України, Інструкції з організації обліку кадрів у системі МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1276 від 30 грудня 2005 року, у разі затримки видачі трудової книжки з вини керівництва органу працівників сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки працівника. Раніше зроблений запис про день звільнення визначається недійсним встановленому порядку.
Частина 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, встановлює період, за яким обчислюється заробітна плата, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Частиною 8 Розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту і середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Як вбачається з довідки завідувача фінансового сектору Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 07.07.2014 року, середньомісячне грошове забезпечення позивача становить 4501,20 грн., а середньоденне грошове забезпечення - 147,58 грн.
З огляду на наведене, відповідачем має бути нараховано та сплачено на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у наступних розмірах: (1) з 29.01.2014 року за січень 2014 року - 3 дні х 147,58 грн. = 442,74 грн.; (2) за лютий 2014 року = 4501,20 грн.; (3) за березень 2014 року = 4501,20 грн.; (4) за квітень 2014 року з 01.04.2014 року по 28.04.2014 року = 4132,24 грн. Загалом до сплати підлягає 13 577,38 грн.
У той же час, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині визнання дії відповідача щодо відмови у виплаті грошового забезпечення за час вимушеного прогулу неправомірними, оскільки як зазначалось відповідачем, та підтверджено в судовому засіданні позивачем, із заявою до відповідача про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу позивач не звертався.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідач в силу вищенаведених положень закону не довів правомірність своєї бездіяльності, позивач, свою чергу, довів обставини в обґрунтування своїх позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 69-71, 160- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути зі Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням у сумі 13 577,38 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім грн. 38 коп.).
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст постанови складено 04.08.2014 р.