про повернення позовної заяви
21.08.2014 Справа № 908/2997/14
Суддя господарського суду Запорізької області Науменко А.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4);
до відповідача: Малого приватного підприємства «РОСА» (69121, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, буд. 26, кв. 257);
про стягнення суми та примусове звільнення орендованого приміщення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Малого приватного підприємства «РОСА» про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013 р. в сумі 26172,99 грн. з урахуванням 20% ПДВ; про примусове звільнення приміщення, орендованого відповідачем за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013 р., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ, позначене літ. Е, інв. № 013 та складається з приміщень: № 2- 3,6 кв.м., № 3 - 60,3 кв.м., № 4 -7,5 кв.м.; № 5 - 6,6 кв.м.; № 6 - 118,5 кв.м.
Розглянувши зазначену позовну заяву, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 р. на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1218 грн.
Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.); за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218 грн.).
Пунктом 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, якщо у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Позивачем заявлено вимоги: 1. про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013 р. в сумі 26172,99 грн. з урахуванням 20% ПДВ; 2. про примусове звільнення приміщення, орендованого відповідачем за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013 р., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ, позначене літ. Е, інв. № 013 та складається з приміщень: № 2- 3,6 кв.м., № 3 - 60,3 кв.м., № 4 -7,5 кв.м.; № 5 - 6,6 кв.м.; № 6 - 118,5 кв.м.
Таким чином, позивачем заявлено вимога майнового характеру та вимога немайнового характеру, тому за даним позовом розмір судового збору повинен складати 3045 грн.
В якості доказів сплати судового збору до позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» додано оригінал платіжного доручення № 344 від 18.08.2014 р. на суму 1827 грн. Отже, недоплата судового збору за подання позовної заяви складає 1218 грн.
Крім того, судом встановлено, що надані платіжні доручення не відповідають вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (далі - Інструкція).
Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті «М.П.» платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.
За приписами п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
На платіжному дорученні № 344 від 18.08.2014 р. реквізити «підпис» та «печатка» платника не заповнені. На зворотньому боці платіжного доручення відсутня відмітка про зарахування коштів до Державного бюджету України. Також, дане платіжне доручення не засвідчене підписами керівника (або його заступника) і головного бухгалтера (або його заступника) банку.
На платіжному дорученні № 344 від 18.08.2014 р. міститься лише штампи банку на реквізиті «одержано банком» та «проведено банком» з підписом працівника банку без зазначення його посади та прізвища.
Таким чином, надане заявником платіжне доручення оформлене з порушенням вимог діючого законодавства та не може бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, позивачем порушено вимоги п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України та Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 18 аркушах, в тому числі оригінали: опис вкладення від 08.08.2014 р.; платіжне доручення № 344 від 18.08.2014 р. на суму 1827 грн.
Суддя А.О. Науменко