"07" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/20513/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У липні 2011 року управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 жовтня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради 2210грн виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 жовтня 2011 року. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 березня 2008 року ОСОБА_2 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130грн.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач не повідомила позивача про своє працевлаштування, в результаті чого, отримала переплату призначеної допомоги в розмірі 2210грн. Розпорядженням управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради від 10 січня 2011 року № 4165522 зобов'язано відповідача повернути отримані кошти на рахунок позивача.
Сума переплати була встановлено розрахунком №120 від 21 січня 2011 року. Відповідачу було здійснено переплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в результаті працевлаштуванням на неповну ставку без оформлення декретної відпустки за період з 01 вересня 2009 року по 31 січня 2011 року. Це підтверджено довідками Буковинського державного медичного університету де зазначено, що відповідач працювала на умовах неповного робочого дня (0,4; 0,75 або 0,5 ставки) на посаді викладача. Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися вимоги про добровільне повернення надміру сплачених коштів, однак вказані кошти повернуто не було.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Статтею 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлюється, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
Відповідач, працюючи у режимі неповного робочого часу, не повідомила про це позивача та не подала довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов'язків на зазначених умовах, а, отже, не виконала вимог статті 22 Закону, та на думку суду першої інстанції, не мала права на нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Допомога по догляду за дитиною до досягненнянею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Відповідно до частини 7 статті 14 Закону матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.
З огляду на викладене колегія судді погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, який вважає вимоги управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній