14 серпня 2014 року м. Київ В/800/3466/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Кравцова О.В.
Стрелець Т.Г.
Чумаченко Т.А.
розглянувши заяву ОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України ухвали судді-доповідача Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 року
у справі № 752/22629/13-а (К/800/30274/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом ОСОБА_6
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_6 звернулося з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали судді-доповідача Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у цій справі.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 24.06.2013 року у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.05.2012 року № 21/3/2-1518/52, наданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України та здійснити відповідні виплати з 24.06.2013 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.05.2014 року постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 12.06.2014 року .
Ухвалою судді-доповідача Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року згідно п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаної ухвали судді-доповідача Вищого адміністративного суду України заявник ставить питання про її скасування, посилаючись на неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права, а саме положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» № 45 від 13,02,2008 року, та постанови Кабінету Міністрів України Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 355 від 23.04.2012 року.
Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що позивач був звільнений з лав Служби безпеки України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Для проведення підвищення розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України була надана довідка від 17.05.2012 року № 21/3/2-1518/52 про розмір грошового забезпечення визначеного відповідно до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 року № 1294 станом на 01.04.2012 року.
На виконання постанови КМУ від 23.04.2012 року № 355, відповідачем 01.07.2012 року було здійснено підвищення пенсії на 345, 33грн. (11%), 01.09.2012 року на 722, 06грн. (23%), 01.01.2013 року на 1098, 78грн. (35%), що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі СБ 5196.
Суд апеляційної інстанції із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, прийшов до висновку, що позивачу вчасно та в повному обсязі було здійснено підвищення пенсії відповідно до постанови КМУ № 355, відтак відсутні будь-які правові підстави задовольнити позовні вимоги в частині перерахунку пенсії на підставі довідки від 17.05.2012 року № 21/3/2-1518/52.
Крім того, суд зазначив, що з аналізу постанови КМУ № 355 від 23.04.2012 року вбачається, що вищезгадана довідка була надана Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві з метою встановлення граничного розміру підвищення пенсії, так як розмір підвищеної пенсії не може перевищувати розміру пенсії за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01.04.2012 року.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, яким установлено, що позивачу вчасно та в повному обсязі було здійснено підвищення пенсії відповідно до постанови КМУ № 355, суддя-доповідач дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Таким чином, висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову зумовлені встановленими у справі обставинами.
На підтвердження доводів заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.12.2012 року (К/9991/79708/12) та від 20.12.2013 року (К/800/54178/13), якими судді-доповідачі одноособово відмовили Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у відкритті касаційного провадження.
У вказаних ухвалах не наведені норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, що виключає можливість зробити висновок про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Крім того, на підтвердження доводів заяви ОСОБА_6 посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 року (К/800/23751/13).
У цій справі висновки судів зводяться до того, що матеріали справи містять докази того, що з 01.04.2012 року розмір грошового забезпечення за посадою позивача на час звільнення було збільшено, зокрема, збільшилась надбавка за виконання особливо важливих завдань з 50 до 90 процентів, премія з 10 до 90 процентів, відтак управління ПФ, відмовивши у проведенні перерахунку пенсії позивачу, діяло протиправно.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлено наявністю різних обставин, на яких ґрунтувалися висновки судів,.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається відповідач в заяві, підставою для перегляду судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.
Керуючись статтею 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Відмовити ОСОБА_6 у допуску до провадження Верховного Суду України справи за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :