"07" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/81049/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2012 року, зміненою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, позов задоволено. З урахуванням змін позовних вимог зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах з 01 жовтня 2011 року, згідно зі Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою РМ СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІІ
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 досягнувши 55 річного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до пунктом «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У своїй заяві вказав, що досягнувши передбаченого пункту «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 55 річного віку мав загальний трудовий стаж більше 25 років і більше 12 років і 6 місяців стажу на польових, геологорозвідувальних, пошукових та інших роботах.
Відповідач відмовив позивачу в призначенні такої пенсії, про що повідомив позивача листом від 12 жовтня 2011 року. Свою відмову обґрунтовував відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії саме за правилами пункту «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки в результаті зустрічної перевірки, яка проводилась спеціалістом відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області, встановлено, що позивач не отримував польові надбавки в 2003, 2009 та 2010 роках, а також позивачу в цей період надавалися відпустки без збереження заробітної плати.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач має необхідний загальний та спеціальний трудові стажі для призначення пільгової пенсії в порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому суди зробили висновок про протиправність відмови відповідача.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи свої рішення як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій фактично задовольнили позовні вимоги, які не були заявлені позивачем ні у первинному позові, ні в уточненій позовній заяві.
Оскільки, зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а зазначені порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то прийняті судами рішення не можна визнати законними і обґрунтованими. Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 Кодексу адміністартивного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області задовольнити.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про зобов'язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній