"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/36395/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,-
У жовтні 2012 року Військова академія (м. Одеса) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, позов залишено без розгляду.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати судові рішення по справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції не ґрунтуються на положеннях зазначеної норми, оскільки прийняті по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся у жовтні 2012 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у зв'язку з розірванням контракту 20.04.2012 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, помилково керувався вимогами частини 3 ст. 99 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення з позовом до суду, оскільки з позовом до суду звернулася не фізична особа щодо прийняття її на публічну службу, її проходження чи звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2013 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Військової академії (м. Одеса) задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній