12 серпня 2014 року м. Київ К/800/42006/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Конюшка В.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17.04.2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17.04.2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 26.11.2012 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах по списку № 2. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сумах розглянути питання щодо призначення пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах по списку № 2.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року та залишити в силі постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17.04.2013 року
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 26.06.1978 року по 18.06.1979 pоку працював електрозварником ручного зварювання у Сумському спеціалізованому управлінні № 41 треста «Харківстальконструкція»; з 22.06.1979 року по 06.07.1986 року та з 03.08.1989 року по 29.12.1990 року - електрогазозварником у Сумському дорожньому ремонтно-будівельному управлінні № 73; з 02.01.1991 року по 09.08.1993 року - електрозварником ручного зварювання у домобудівельному комбінаті м. Суми; з 15.02.2001 року по 27.09.2001 року - електрогазозварником у ВАТ «Сумигаз».
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 10.12.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повідомило позивач про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю у нього необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців, оскільки до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 22.06.1979 року по 06.07.1986 року та з 03.08.1989 року по 29.12.1990 року. Не погоджуючись з рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Враховуючи, що записами в трудовій книжці ОСОБА_2 підтверджується, що позивач у період з 22.06.1979 року по 06.07.1986 року та з 03.08.1989 року по 29.12.1990 року - електрогазозварником у Сумському дорожньому ремонтно-будівельному управлінні № 73, робота яким дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, оскільки входить до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, скасувавши рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 26.11.2012 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах по списку № 2 та зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в м. Сумах розглянути питання щодо призначення пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах по списку № 2.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220і. 223. 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах - залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
Н.В. Васильченко
К.В. Конюшко