"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/63493/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії,
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". При призначенні пенсії відповідачем не було враховано до заробітку для обчислення пенсії отримані позивачем в період роботи суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
При зверненні до відповідача із заявою від 03 вересня 2010 року, ОСОБА_2 отримала відмову у зміні розміру пенсії згідно нової довідки про складові заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на яку нараховано та з якої утримано страхові внески до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що така виплата як матеріальна допомога на оздоровлення, є одноразовою і не є складовою заробітної плати, а тому не враховуються при призначенні та перерахунку пенсій державних службовців.
Однак колегія суддів з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не може.
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи, що в даних спірних правовідносинах перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 28 травня 2013 року №21-97а13 та від 04 березня 2014 року №21-3а14.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в перерахунку пенсії протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок пенсії, призначеної відповідно до статті 37 "Про державну службу", з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки з 03 вересня 2010 року та виплатити різницю з урахуванням проведених виплат
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
З оригіналом згідно
Помічник судді О.П. Торута