"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/67206/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Каховка на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Каховка про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Каховка про стягнення щомісячної державної адресної допомоги за січень - грудень 2010 року в розмірі 399 248 грн. 88 коп. та витрат на її доставку - 2486 грн. 79 коп., суми підвищення у розмірі 11146 грн. 15 коп. та витрат на її доставку - 67 грн. 63 коп., суму виплаченої пенсії особі, нещасний випадок з якою стався у країні СНД в сумі 211 грн. 44 коп.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Каховка на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області суму виплаченої пенсії особі, нещасний випадок з якою стався у країні СНД в сумі 211 грн. 44 коп.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 вказаного Закону передбачено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі - Закон № 1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплатий йому або особам, якіперебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до положень пункту 5 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України „Про страховітарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі - Закон № 2272) Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страховівиплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
На виконання Закону №1105 та Закону №2272 Правлінням Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадківна виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок).
Так, пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплаченівідповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правовихактів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку і з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; що місячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вище зазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вище зазначених пенсій.
Згідно п. 4 Постанови, виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
За нормами діючого законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено відшкодування коштів на виплату пенсій, а не державної допомоги (адресної допомоги, доплати, тощо).
Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, а відповідно і її доставка, не належить до числа послуг та страхових виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".
Тому відшкодуванню підлягають тільки витрати на виплату пенсій, визначені статтею 21 Закону № 1105 та постановою правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про затвердження Порядку від шкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року № 376/7697.
Таким чином, ні вищезазначеним Законом і Порядком, ні Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що стягненню підлягають лише витрати на виплату пенсії - громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в України, які складаються саме із складових, передбачених вищевказаним Порядком.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст., ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Каховка залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Каховка про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній