Україна
Харківський апеляційний господарський суд
20 травня 2009 року Справа № 5/37-09
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Карбань І.С.,
судді Бабакова Л.М.,
судді Шутенко І.А. -доповідач,
при секретарі - Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Паламаренко Т.І. за довіреністю №15-13291 від 30.12.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 884С/2-4) ВАТ “Сумихімпром” на рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2009р. по справі № 5/37-09
за позовом ЗАТ “Сєвєродонецьке об'єднання Азот”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
до ВАТ “Сумихімпром”, м. Суми,
про стягнення заборгованості в сумі 9 428 703 грн. 76 коп., -
встановила:
ЗАТ “Сєвєродонецьке об'єднання Азот”, звернулось до господарського суду Сумської області з позовом, в якому після зменшення позовних вимог просив стягнути з ВАТ “Сумихімпром” заборгованість у розмірі 7928290,47 грн. за поставлений товар (рідина аміак технічний) за договором № 11сб/02-174 від 02.04.2008р., 370844,78 грн. інфляційних збитків, 76893,72 грн. 3% річних та 552674,79 грн. пені за несвоєчасне проведення грошових розрахунків.
19.03.2009р. відповідач подав до місцевого господарського суду заяву, в якій просив зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення строком на 8 місяців.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2009р. по справі № 5/37-09 (суддя Гудим В.Д.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ВАТ “Сумихімпром” на користь ЗАТ “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” 7778290,47 грн. заборгованості, сума інфляційних збитків 370844,78 грн., сума 3% річних 76893,72грн., пені 200000 грн., 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 25500 грн. витрат по сплаті державного мита. В інший частині позову провадження припинено.
Відповідач частково не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2009 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови в розстроченні виконання рішення на 8 місяців, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує, що суд першої інстанції на врахував важкого фінансового стану ВАТ “Сумихімпром”, що спричинений впливом фінансово-економічної кризи, відсутністю чіткої політики Уряду відносно фінансування аграріїв, відсутністю попиту на продукцію ВАТ “Сумихімпром” через низьку платоспроможність аграрного сектору, який є основним споживачем мінеральних добрив, надзвичайним збільшенням ціни на газ та сезонністю попиту на продукцію ВАТ “Сумихімпром”. Апелянта зазначає, що ВАТ “Сумихімпром” має велику заборгованість перед контрагентами, платежами по кредитних договорах та кредиторську заборгованість перед бюджетами та фондами всіх рівнів (32 651 900,00 грн.). Не повернення з бюджету ПДВ (90 154 100,00 грн.) становить велику загрозу платоспроможності ВАТ “Сумихімпром”. Вільних коштів підприємство не має саме з вини державного бюджету. Апелянт вказує, що довідка з фінансово-валютного відділу ВАТ “Сумихімпром” свідчить про те, що на рахунках апелянта майже відсутні кошти, а тому в разі стягнення на користь ЗАТ “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” суми боргу та штрафних санкцій в повному обсязі та з моменту набранням чинності рішення суду, призведе до ускладнення фінансового стану ВАТ „Сумихімпром" та подальшої невиплати платежів до бюджетів та фондів.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, та враховуючи достатність наявних в справі документів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101ГПК України, заслухавши доводи представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження встановлено, що 02.04.2008р. між ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (поставщик) та ВАТ "Сумихімпром" (покупець) було укладено договір №11сб/02-174, відповідно до п.1 умов якого поставщик зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити аміак рідинний технічний по цінам та умовах даного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно ю вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором №11сб/02-174 від 02.04.2008р. щодо поставки товару позивач виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами: №22176 від 19.08.2008р. на суму 4467865 грн. 87 кап., №22218 від 29.08.2008р, на суму 1348903 грн. 68 топ., та №22270 від 31.08.2008р. на суму 6505754 грн. 59 коп. (копії в справі). Всього було доставлено товар на загальну суму 12 322 523 грн. 94 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати
Відповідно до п.5.2. договору №11сб/02-174 від 02.04.2008р., умови якого були змінені додатковими угодами №5 від 31.07.2008р. та №7 від 28.08.2008р., покупець за відправлений у серпні 2008 року товар повинен був здійснити оплату в два етапи: 1-й етап - 50% проплати за кожні 1000 тон аміаку, 2-й етап - 50% оплати на протязі 5 банківських днів з дня поставки товару.
Згідно матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором №11сб/02-174 від 02.04.2008р. щодо оплати поставленого йому товару, належним чином не виконав, розрахунки за отриманий товар провів лише частково в сумі 3 894 233 грн. 67 коп., в зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, а саме - залишок несплаченої вартості поставленого товару в розмірі 8428290,47грн.
06.10.2008 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №05фо/242 з вимогою погасити залишкову заборгованість в сумі 8428290 грн. 47 коп. У своєму листі від 30.09.2008р. №27-2700, відповідач визнав наявність зазначеної заборгованості та просив позивача не нараховувати штрафні санкції, а строк проведення розрахунків продовжити до 10.10.2008р. Однак остаточних розрахунків з боку ВАТ "Сумихімпром" проведено не було і до пред'явлення позовної заяви до суду, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 8428290 грн. 47 коп.
Після порушення господарським судом Сумської області провадження у даній справі, 26.02.2009р. відповідач надав суду першої інстанції докази часткової сплати основного боргу - заборгованості за поставлений товар в сумі 650 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №889 від 29.01.2009р. на суму 500 000грн. та №1436 від 06.02.2009р. на суму 150 000 грн.
Враховуючи, що часткова сплата відповідачам боргу була здійснена після порушення судом першої інстанції провадження у справі, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку про припинення в даній частині провадження у справі, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості, розмір якої з урахуванням часткової сплати, становить 7778290, 47 грн., то дані вимоги є правомірними, обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи, тому правомірно були задоволені судом першої інстанції.
Відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідно до розрахунків позивача, які відповідають вимогам чинного законодавства, сума інфляційний збитків становить 370 844, 78 грн., сума 3% річних - 76 893, 72 грн., тому колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних.
Крім цього, пунктом 3 Додаткової угоди №5 від 31.07.2008р. до договору №11сб/02-174 від 02.04.2008р. було встановлено відповідальність покупця (відповідача) в разі несвоєчасного проведення розрахунків за поставлений товар у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до розрахунків позивача, які відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та які здійснені з урахуванням строків позовної давності, розмір нарахованої пені становить 552 674, 79 грн. , колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 552 674, 79 грн. є законними та обґрунтованими.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2009р. відповідач подав до господарського суду Сумської області заяву №15-190 в якій, посилаючись на ст.233 ГК України та на ст. 83 ГПК України, просив зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення строком на 8 місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктами 3 та 6 статті 83 ГПК України, встановлено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, та відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Зважаючи на обставини, викладені в заяві відповідача №15-190 від 19.03.2009р., враховуючи, що в позовній заяві позивач не зазначив, які саме збитки йому спричинені, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, тяжке фінансове становище відповідача та те, що рішення суду по даній справі в подальшому може призвести до ще більшого ускладнення фінансового стану ВАТ "Сумихімпром", подальшої невиплати до бюджетних фондів, а також враховуючи, що ВАТ "Сумихімпром" є місто-утворюючим підприємством і згідно Постанови КМУ від 23.12.2004р. №1734 є стратегічним підприємством, 100% акцій якого належать державі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно зменшив розмір пені до 200 000, 00 грн.
Стосовно надання відстрочки виконання рішення, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Отже, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.
Беручи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості, колегія суддів вказує, що тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача не є обставиною, яка б свідчила про неможливість виконання рішення у справі.
З огляду на викладене, при винесенні рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 101, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2009р. по справі №5/37-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.