іменем україни
13 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста в особі Луцької міської ради до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 лютого 2014 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06 лютого 2014 року, позов задоволено.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Луцької міської ради секцію АДРЕСА_1 вартістю 542 тис. грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 338 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Таким чином, касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 лютого 2014 року слід відхилити.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Н.А. Горелкіна
О.І. Євтушенко
Ю.Г. Іваненко