Справа №745/629/14
Позовне провадження №2/745/170/2014
14.08.2014 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., при секретарі Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лавської сільської ради, третьої особи приватного нотаріуса Сосницького районного нотаріального округу в Чернігівській області ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лавської сільської ради, третьої особи приватного нотаріуса Сосницького районного нотаріального округу в Черніівській області ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 11 грудня 2007 року, запис про смерть №12), після смерті якої залишилося спадкове майно, що знаходиться на території Лавської сільської ради, зокрема, будинок по АДРЕСА_1.
Позивач має право на спадщину як спадкоємець п'ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України. Позивач прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Сосницького районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 Однак оформити вищезгаданий будинок не зміг, оскільки виявилось, що нема належного підтвердження того, що зазначений будинок дійсно належав спадкодавцеві на праві приватної власності, тобто будь-які належним чином оформлені правовстановлюючі документи на цей будинок відсутні. Як наслідок, на даний час позивач не може оформити право власності, що відповідно перешкоджає йому у повній мірі розпоряджатись будинком.
Приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, обґрунтовуючи відмову відсутністю правовстановлюючих документів. Позивач просить визнати право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку А-1, сараю Б-1, сараю В-1.
Загальна вартість будівель та споруд складає 15565 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п"ять) грн. Від позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 в судове засідання надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, з яких вбачається, що позовні вимоги вони підтримують.
Представник відповідача Лавської сільської ради в судове засідання не з'явився, від сільської ради надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутностті їх представника, з якої вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає.
Приватний нотаріус Сосницького районного нотаріального округу в Чернігвській області ОСОБА_3 в судове засідання надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.12.2007 року.
З матеріалів справи видно, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена спадкова справа №120/2014.
Із довідки Лавської сільської ради за №145 від 14.07.2014 року вбачається, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, дійсно належав померлій ОСОБА_4. З технічного паспорту та довідки характеристики за №254 від 04.07.2014 року, виданих Сосницьким районним комунальним підприємством "Зодчий", вбачається, що вартість житлового будинку з надвірними будівлями: будинку А-1, сараю Б-1, сараю В-1, розташованих в АДРЕСА_1, становить 15565 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п"ять) грн. Рік забудови житлового будинку - 1919.
Відповідно до статей 1216; 1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В судовому засіданні встановлено, що будівництво будинку та надвірних споруд було завершено до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року.
Тому, враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Ст. 100 ЦК УРСР 1963 року визначала, що громадяни могли мати у власності житловий будинок. Норми ЦК УРСР в редакції 1963 року не передбачали обов'язкову державну реєстрацію нерухомого майна.
До введення в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвалися згідно з діючим на той час законодавством.
Ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18.02.2002 року за №157/6445.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державна реєстрація права власності на будинки не залежала від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державне реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2014 року вбачається, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, у зв'язку з неподанням документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.
Отже, позивач може захистити свої права тільки шляхом звернення до суду.
Таким чином, надані позивачем та досліджені в судовому засіданні докази дають підставу встановити, що житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1; дійсно належав померлій ОСОБА_4, а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем жилого будинку з надвірними будівлями за законом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1; за спадкоємцем ОСОБА_1.
Керуючись ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ", ст. ст. 328, 1216-1218, 1265, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п. 6 Постанови ПВСУ від 22.12.195 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстрованого в Мінюсті 18.02.2002 року за №157/6445, ст. 100 ЦК УРСР, ст. 123 ЦПК 1963 року, та ст.ст. 10, 11, 60, 215 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лавської сільської ради, третьої особи приватного нотаріуса Сосницького районного нотаріального округу в Чернігівській області ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування - на житловий будинок з надвірними будівлями (житловий будинок А-1, сарай Б-1, сарай В-1), що знаходяться по АДРЕСА_1, загальною вартістю 15565 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,- протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: О.М.Даньков