Справа № 725/4141/14-а
13.08.2014 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі :
головуючого судді Галичанського О.І.,
при секретарі Симик І.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Бірюк г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до суду, оскаржуючи відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці призначити їй пенсію за вислугу років із проханням зобов»язати нарахувати таку пенсію, зарахувавши стаж роботи на посаді медичної сестри ТОВ «Сінево Україна» з 23 травня 2008 року по 25 липня 2008 року, стаж роботи на посаді лаборанта в ТОВ НПП «МТМ» з 11 вересня 2008 року по 28 березня 2009 року та стаж роботи на посаді медичної сестри в МПП «Клініка дентальної імплантології» з 02 квітня 2009 року по 28 вересня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві просив його задовольнити, звернувши увагу суду на п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування і посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, санаторно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.
У примітці № 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, зазначається, що робота за спеціальністю у закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію за вислугою років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладу.
Позивачка працювала в ТОВ «Сінево Україна» з 23 травня 2008 року по 25 липня 2008 року, в ТОВ НПП «МТМ» з 11 вересня 2008 року по 28 березня 2009 року та в МПП «Клініка дентальної імплантології» з 02 квітня 2009 року по 28 вересня 2009 року на посадах медичної сестри і лаборанта. Вказані підприємства здійснювали ліцензовану господарську діяльність у вигляді медичної практики, що у відповідності до Закону україни «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 дає позивачці право на пенсію за вислугу років.
Відповідач надіслав суду письмове заперечення, яке в судовому засіданні підтримала представник відповідача і посилаючись на текст заперечення пояснила, що відповідач позов не визнає, оскільки п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
УПФУ в м. Чернівці вважає, що спеціальний стаж роботи позивачки складає 23 роки 11 місяців 5 днів.
Судом досліджено матеріали справи:
-копію трудової книжки позивачки, записами в якій підтверджується її робота у зазначених у позові медичних установах;
-копії ліцензій МОЗ України щодо ліцензування діяльності ТОВ «Сінево Україна», ТОВ НПП «МТМ», МПП «Клініка дентальної імплантології»;
Судом встановлено, що у період роботи позивача медичною сестрою і лаборантом у ТОВ «Сінево Україна», ТОВ НПП «МТМ», МПП «Клініка дентальної імплантології» останнє здійснювали діяльність з надання стоматологічної допомоги на підставі ліцензій Міністерства охорони здоров'я України (а. с. 15-17).
Положеннями ст. ст. З, 16 «Основ законодавства України про охорону здоров'я», введених в дію постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2802-ХІІ визначено, що закладами охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
Необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, порядок якої визначається актами законодавства України.
Офіційним визнанням статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності, відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року№ 765, є державна акредитація закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я. Акредитація проводиться один раз на три роки, перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.
Таким чином, проведення державної акредитації лише визначає наявність в медичному закладі умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, причому цей рівень не може бути нижчим, ніж рівень спроможності, який визначається при видачі ліцензії. Тобто, сам факт отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності вже свідчить про спроможність закладу охорони здоров'я провадити діяльність на певному рівні.
Безпідставним, на думку суду, є твердження відповідача щодо неможливості зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи у ТОВ «Сінево Україна», ТОВ НПП «МТМ», МПП «Клініка дентальної імплантології», оскільки дані організації не не входять до переліку Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909, передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Як було зазначено вище, п. 2 Примітки до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909, передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Отже, робота позивача на посаді медичної сестри та лаборанта у ТОВ «Сінево Україна», ТОВ НПП «МТМ», МПП «Клініка дентальної імплантології» є роботою у медичному закладі.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року№ 765; Положеннями ст. ст. З, 16 «Основ законодавства України про охорону здоров'я», введених в дію постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2802-ХІІ; п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909; п. «е» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, ст.. 70, 79, 159-163 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугу років.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці провести відповідний розрахунок та призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років, зарахувавши стаж роботи на посаді медичної сестри ТОВ «Сінево Україна» з 23 травня 2008 року по 25 липня 2008 року, стаж роботи на посаді лаборанта в ТОВ НПП «МТМ» з 11 вересня 2008 року по 28 березня 2009 року та стаж роботи на посаді медичної сестри в МПП «Клініка дентальної імплантології» з 02 квітня 2009 року по 28 вересня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги в 10-и денний строк з дня проголошення або в порядку, передбаченому ст. 186 ч. 2 КАС України.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О.І. Галичанський