12 серпня 2014 року м. Київ К/800/43578/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної міграційної служби України у Закарпатській області , ТОВ "ОІР - Сервіс", третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії посадових осіб Ужгородського міського відділу Державної міграційної служби України, товариства з обмеженою відповідальністю «ОІР-Сервіс» щодо виписки 9 квітня 1998 року ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, а провадження щодо вимог про зобов'язання прописати ОСОБА_3 за цією адресою закрито.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрито.
Апеляційним судом встановлено, що у грудні 1999 року ОСОБА_3 звернулась в Ужгородський міський місцевий суд Закарпатської області з позовом, в якому просила визнати протиправними дії начальника відділу паспортно-візової роботи Ужгородського міського відділу УМВС України у Закарпатській області та начальника ЖРЕР №6 м. Ужгорода щодо виписки її з квартири АДРЕСА_1 та прописати її за зазначеною адресою.
Ухвалою Ужгородського міського місцевого суду від 21 грудня 2001 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили рішенням у справі за позовом сина позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про примусовий обмін житла.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.
27 листопада 2013 року ОСОБА_1 подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про визнання його правонаступником і поновлення провадження у справі за позовом його матері ОСОБА_3, оскільки від свого позову до неї він відмовився у 2012 році, суд прийняв відмову та закрив провадження у справі, і на даний час ОСОБА_1 є спадкоємцем матері і правонаступником у справі за її позовом про поновлення прописки у квартирі по АДРЕСА_1.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2014 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_4, справа призначена до розгляду і 6 березня прийнято постанову про часткове задоволення позову.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що предметом спору є порушене право позивача ОСОБА_4 на прописку у житлі, тобто особисте немайнове право, яке нерозривно пов'язане з її особою, а відносини, щодо яких виник даний спір, не допускають правонаступництва, оскільки тісно пов'язані з особою позивача, а суд першої інстанції не мав підстав для розгляду позову ОСОБА_4 після її смерті.
У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1, посилаючись на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної міграційної служби України у Закарпатській області , ТОВ "ОІР - Сервіс", третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак