11 серпня 2014 рокум. Ужгород№ 2a-0770/2776/12
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.
за участю: представники заявника та сторін в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції про встановлення способу виконання, -
Головний державний виконавець відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення способу виконання судового рішення, якою просить встановити спосіб виконання виконавчого листа № 2а-0770/2776/14 від 26.04.2013 року шляхом "стягнути з ДП "Перечинське лісове господарство", винному у придбані символіки за завищеними цінами, в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130 - 136 Кодексів законів про працю".
Розглянувши заяву державного виконавця, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, рішення, виходячи з наступного:
Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, регулюється нормами статтей 254 - 267 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Тобто, процесуальним законодавством розмежовано підстави для звернення державного виконавця до суду з заявами (у випадку роз'яснення судового рішення чи прийнятого на його підставі виконавчого документу) та поданнями (видача дубліката виконавчого листа, заміна строни виконавчого провадження, відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення), однак, державний виконавець звернувся до суду з заявою про встановлення способу його виконання, при цьому, державним виконавцем не дотримано передбачених ст. 263 КАС України вимог щодо звернення державного виконавця до суду з поданням, в зв'язку з чим звернення державного виконавця не відповідає вимогам ст. 263 КАС України.
Крім того, підстави для звернення до суду з поданням (заявою) про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановлені ст. 263 КАС України, згідно ч. 1 якої - звернення з поданням (заявою) передбачає наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, перелік таких обставинам також встановлений цією статтею та такими обставинами є відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо та інші подібні обставини.
З наведеного вбачається, що суд вправі змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності встановлених ч. 1 ст. 263 КАС України випадків та за умови надання суду відповідних доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення.
Зміна способу чи порядку виконання може відбуватись у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим, зокрема, при відсутності грошових коштів - звернення стягнення на належне боржнику майно чи при відсутності майна, яке слід повернути, звернення стягнення на суму оцінки майна на кошти боржника, тощо.
При цьому, приписи ст. 263 КАС України передбачають встановлення порядку чи способу виконання судового рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Таким чином, суд, здійснюючи зміну способу чи порядку виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини судового рішення та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні спору.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2013 року (справа № 2а-0770/2776/12, головуючий - суддя Рейті С.І.) задоволено позов Держфінінспекції в Закарпатській області та зобов'язано ДП "Перечинське лісове господарство" виконати вимогу Держфінінспекції в Закарпатській області від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 в частині (в тому числі) стягнути з осіб, винних у придбанні символіки за завищеними цінами у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю.
Резолютивна частина вищезазначеної постанови Закарпатського окружного адміністративного суду повністю відповідає визначеному Держфінінспекцією в Закарпатській області способу захисту порушеного права та способу виконання, зазначеному у вимозі від 21.02.2012 року за № 07-07-6-14/1484, тобто, спосіб захисту порушеного права та спосіб виконання визначений при зверненні до суду з позовом саме позивачем (в подальшому, стягувачем за виконавчим листом).
Виходячи з наведеного, подання про встановлення чи зміну способу виконання судового рішення не підлягає до задоволення, оскільки в разі задоволення такого фактично змінюється по суті зміст резолютивної частини постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2013 року у справі № 2а-0770/2776/12, що є порушенням норм процесуального права.
При цьому суд констатує, що державний виконавець вже звертався до суду з заявою про встановлення способу виконання, якою також просив змінити спосіб виконання судового рішення шляхом зміни резолютивної частини рішення суду (а саме, стягнути з директора ДП "Перечинське лісове господарство" ОСОБА_2, винному у придбані символіки за завищеними цінами, в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130 - 136 Кодексу законів про працю), та ухвалою суду від 16 травня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви з тих - же підстав (оскільки фактично просить змінити по суті резолютивну частину судового рішення, що є порушенням норм процесуального права).
За наведених обставин, заява державного виконавця про встановлення способу виконання рішення суду - не відповідає вимогам ст. 263 КАС України, в зв'язку з чим в задоволенні такої слід відмовити.
Відповідальність за не виконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання, а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Виходячи з наведеного, невиконання судового рішення без поважних причин є підставою для притягнення до відповідальності (в тому числі, кримінальної) в порядку, передбаченому законодавством, але дана обставина не є підставою для встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення (оскільки не вбачається наявність підстав для цього, передбачених ст. 263 КАС України).
Керуючись ст. ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні заяви державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції про встановлення способу виконання судового рішення - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті