ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" серпня 2014 р. Справа № 809/2312/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Черепія П.М.
при секретарі Данилюк І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: Капусняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до відповідача: Головного управління Державного агенства земельних ресурсів в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,-
11.07.2014 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного агенства земельних ресурсів в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.06.2014 року позивач звернувся до Головного управління Державного агенства земельних ресурсів в Івано-Франківській області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства: площами 8,5565 га та 25,6117 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Камінне, Камінецької сільської ради, Надвірнянського району; площами 24,0788 га та 8,0582 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Гаврилівка, Надвірнянського району; площами 82,4297 га, 35,9556 га, 63,775 га та 33,4789 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Волосів, Надвірнянського району; площами 12,829 га та 29,5934 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Воронів, Незвиської сільської ради, Городенківського району; площами 46,1068 га та 12,2398 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Незвисько, Незвиської сільської ради, Городенківського району; площами 28,4895 га, 18,4974 га та 50,2055 га, які знаходяться за межами населеного пункту смт. Чернелиця, Чернелицької сільської ради, Городенківського району; площею 12,00 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Хмелеве, Чернелицької сільської ради, Городенківського району; площею 26,5242 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Жуків, Жуківської сільської ради, Тлумацького району; площею 14,5436 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Ямниця, Тисменицького району. За результатами розгляду даних клопотань, відповідач листом № 2205/12/09 від 25.06.2014 року відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаних вище земельних ділянок. Свою відмову відповідач мотивував тим, що клопотання не відповідає вимогам статті 7 ЗУ "Про фермерське господарство", не додано документи, що підтверджують наявність освіти в аграрному закладі, оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено перелік документів, що підтверджують досвід рооботи в сільському господарстві. Позивач просить суд визнати таку відмову відповідача протиправною, а також зобов'язати Головне управління Державного агенства земельних ресурсів в Івано-Франківській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи. (а.с. 54 - 57).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.06.2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Державного агенства земельних ресурсів в Івано-Франківській області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства: площами 8,5565 га та 25,6117 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Камінне, Камінецької сільської ради, Надвірнянського району; площами 24,0788 га та 8,0582 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Гаврилівка, Надвірнянського району; площами 82,4297 га, 35,9556 га, 63,775 га та 33,4789 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Волосів, Надвірнянського району; площами 12,829 га та 29,5934 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Воронів, Незвиської сільської ради, Городенківського району; площами 46,1068 га та 12,2398 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Незвисько, Незвиської сільської ради, Городенківського району; площами 28,4895 га, 18,4974 га та 50,2055 га, які знаходяться за межами населеного пункту смт. Чернелиця, Чернелицької сільської ради, Городенківського району; площею 12,00 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Хмелеве, Чернелицької сільської ради, Городенківського району; площею 26,5242 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Жуків, Жуківської сільської ради, Тлумацького району; площею 14,5436 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Ямниця, Тисменицького району. (а.с. 12 - 30).
Листом № 2205/12/29 від 25.06.2014 року відповідач відмовив ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаних вище земельних ділянок, мотивуючи тим, що позивачем не долучено документи, що підтверджують наявність освіти в аграрному закладі, оскільки перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві Кабінетом міністрів України не визначено. (а.с. 31 - 32).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень частини 2 статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Поряд з цим, особливості надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначені законом України "Про фермерське господарство" (надалі - Закон). Зазначений Закон має спеціальний порівняно із Земельним кодексом України статус, тобто, під час розгляду компетентними органами питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинен мати пріоритетне значення.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Проте, на сьогоднішній день Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, Кабінетом Міністрів України не визначено.
Статтею 9 ЗУ "Про вищу освіту" регламентовано види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, а саме: диплом молодшого спеціаліста, диплом бакалавра, диплом спеціаліста, диплом магістра.
Відповідно до статті 15 ЗУ "Про професійно-технічну освіту", випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст".
Згідно положень статті 16 ЗУ "Про професійно-технічну освіту", випускнику професійно-технічного навчального закладу, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Випускнику вищого професійного училища та центру професійно-технічної освіти, якому присвоєно кваліфікацію "молодший спеціаліст", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 при подачі клопотання до Головного управління для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства додавались: обґрунтування відведення земельних ділянок; копії документів, що підтверджують особу заявника; копії з кадастрової карти; копії з проекту формування території; довідки; копії документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, а саме копії записів у трудовій книжці та копії наказів про прийняття на роботу. (а.с. 12 - 30).
З огляду на це, позивачем не долучено документи, що підтверджують наявність освіти в аграрному закладі.
Оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, Головне управління не уповноважене на те, щоб визначити скільки років потрібно працювати і на якій посаді, щоб підтвердити досвід роботи у сільському господарстві та чи достатньо стажу роботи ОСОБА_3, щоб визначити його, як такого, що має досвід роботи у галузі сільського господарства.
Отже в порушення норм законодавства, позивачем не було додано до клопотання необхідних документів. Суд звертає увагу на те, що недотримання обов'язкових вимог до такого клопотання унеможливлює розгляд порушеного питання по суті, а тому відповідачем правомірно зроблено висновок про відсутність підстав для її задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, суд вважає, що в даному випадку йде мова про дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень - відповідача, оскільки прийняття рішення про надання земельних ділянок громадянам у власність чи користування є виключною компетенцією уповноваженого органу.
Під дискреційним повноваженням суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Черепій П.М.
Постанова складена в повному обсязі 06.08.2013 року.