22 липня 2014 р. Справа № 538/14/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 20.05.2014р. по справі № 538/14/14-а
за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Сенчанської сільської ради Полтавської області , Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області , Державної реєстраційної служби України третя особа ОСОБА_4
про визнання протиправними та скасування рішень органів місцевої ради та самоврядування та державну реєстрацію права на нерухоме майно,
ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі-позивачі) звернулися до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просили визнати протиправними та скасувати:
рішення виконавчого комітету Сенчанської сільської ради № 48 від 20.04.2012 р. «Про доручення Лубенському бюро технічної інвентаризації »;
свідоцтво про право, видане виконавчим комітетом Сенчанської сільської ради 01.06.2012 р. на житловий будинок на імя ОСОБА_4, розташований по АДРЕСА_1;
державну реєстрацію нерухомого майна за реєстраційним номером 36800618, проведену 11.06.2012 р. КП «Лубенське бюро технічної інвентаризації».
Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 20.02.2014 р. в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Сенчанської сільської ради № 48 від 20.04.2012р. « Про доручення Лубенському бюро технічної інвентаризації », свідоцтва про право власності від 01.06.2012р. - відмовлено.
Провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, проведеної КП «Лубенське бюро технічної інвентаризації» закрито, роз'яснено позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не погодившись із судовим рішенням подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Лохвицього районного суду Полтавської області від 20.02.2014 р. та винести нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на неповне з'ясування обставин по справі, не врахування що рішення виконавчого комітету винесено без наявності акту прийому в експлуатацію житлового будинку, та відсутності доказів будівництва будинку саме ОСОБА_4, а також посилаються на порушення судом ст..157 КАС України, оскільки позов щодо оскарження дій БТІ як реєстратора належить до юрисдикції адміністративного суду, а не цивільного, як зазначено судом.
Сенчанською сільською радою Лохвицького району , Виконавчим комітетом Сенчанської сільської ради Лохвицького району (далі-відповідачі), а також ОСОБА_4 подано заперечення проти апеляційної скарги, в яких заявники просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на квітень 2012р. в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1, були зареєстровані ОСОБА_4, його колишня дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_5.
Відповідно до записів погосподарської книги господарство не відноситься до колгоспного двору.
02.10.1997р. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (колишнім головам колгоспного двору) Сенчанською сільською радою були надані дозволи на передачу в приватну власність земельних ділянок, так ОСОБА_6 надано 0,14 га для ведення господарства та 0,15 га для обслуговування будинку, а ОСОБА_3 Надано 0,50 га для ведення господарства, що підтверджується протоколом засідання сільради (а.с.20)
Згідно рішення виконавчого комітету Сенчанської сільської ради № 159 від 31.10.2003р., відповідно до заяви ОСОБА_6 (на той час власника будинку), погосподарський номер переведено на члена домогосподарства, її сина ОСОБА_4 .(а.с.22-23)
Відповідно до особового рахунку № 902 , відкритого за даною адресою, погосподарський номер відкрито на ОСОБА_4, господарство включає житловий будинок (1961 року побудови), птиці, земельної ділянки 0,29 га.(а.с.29-30)
Також за даною адресою було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ОСОБА_3 (голова сімї), ОСОБА_7 (її чоловік), ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (сини), згідно якого господарство складалося з земельної ділянки 0,50 га, що перебувала в користуванні., який станом на 01.10.2003р. було закрито згідно заяви , що вбачається з копії особового рахунку, та листа виконавчого комітету Сенчанської сільської ради .(а.с.13, 31-32)
20.04.2012 р. рішенням виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Лохвицького району № 48, вирішено видати ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на житловий будинок разом із господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі запису Погосподарської книги № 10 за 2011-2015 роки (із урахуванням наступних виправлень щодо номеру Погосподарської книги, внесених Рішенням виконавчого комітету Сенчанської сільської ради від 20.04.2014р. № 37); доручено Лубенському МБТІ виготовити свідоцтво ( а. с. 19, 174, 183).
01.06.2012р. виконавчим комітетом Сенчанської сільської ради на ім'я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок А-1, з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.172)
11.06.2012 р. КП «Лубенське бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію житлового будинку 44,2 кв.м. разом із будівлями за реєстраційним номером 36800618, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру речових прав та їх обтяжень та копії інвентаризаційної справи БТІ (а.с. 44,45, 161-177).
Звертаючись до суду , позивачі зазначили, що рішення виконавчого комітету, свідоцтво про право власності та його реєстрація порушують їх право на частку в праві власності на будинок, видані без належних підстав, за відсутності документів прийняття будинку в експлуатацію, та відсутності права власності (користування) земельною ділянкою.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі при винесенні рішення, видачі свідоцтва права власності на будинок діяли в порядку на підставі та межах повноважень, передбачених законом.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 10 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад віднесено облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 2 до Положення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про особисте селянське господарство» облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Відповідно до ст..6 Закону України « Про особисте селянське господарство» до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.
Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.
Наказом Держкомстату від 08.12.2010, № 491 "Затверджено Інструкцію з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України5.01 2011 р. за N 9/18747 , відповідно до якої голова домогосподарства - особа, яка очолює домогосподарство й несе відповідальність за нього. Вона визначається членами домогосподарства і, як правило, є господарем, людиною, яка приймає щоденні рішення стосовно діяльності домогосподарства. Здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку і/або земельної ділянки (ділянок);
домоволодіння - житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями;
домогосподарство (домашнє господарство) - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують свої кошти та витрачають їх. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких з цих стосунків або бути і в тих і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи;
житловий будинок - незалежна споруда, що має дах, зовнішні або розподіляючі стіни, які сягають від фундаменту до даху, має поштовий номер та основна частина якої (більше половини загальної площі) використовується під житлові приміщення;
землеволодіння (земельне володіння) - земельна ділянка, що знаходиться на праві власності (користування).
Судом встановлено, що померлі батьки ОСОБА_4 Апентовивача - його мати ОСОБА_6 та батько ОСОБА_9, були членами колгоспного двору, мали житловий будинок (1961 року побудови) по АДРЕСА_1, та мали в користуванні земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, що підтверджується копіями погосподарської книги. В погосподарській книзі міститься запис про відкритий особистий рахунок на члена господарства ОСОБА_4
Враховуючи вищенаведене, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи рішення від 20.04. 2012 року N 48 виконавчий комітет Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також судом встановлено, що на час виготовлення свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_4 рішення № 48 від 2004.2012р. було чинним та не скасовано, а отже у КП « Лубенське бюро технічної інвентаризації» не було правових підстав для відмови в виготовленні та видачі свідоцтва.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Проте вирішуючи спір суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі в частині позову щодо оскарження дій КП « Лубенське БТІ» по реєстрації свідоцтва права власності, посилаючись на те, що в спірних правовідносинах цій відповідач не є суб'єктом владних повноважень.
Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Державна реєстрація є одним із способів впливу держави на формування та розвиток публічно-правових відносин.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, можуть бути оскаржені до суду.
Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
Реєстрація права власності на будинок була проведена КП «Лубенське бюро технічної інвентаризації» на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , Тимчасового положення про реєстрацію нерухомого майна.
В розумінні КАС України оскарження позивачем дій КП «Лубенське бюро технічної інвентаризації», як державного реєстратора відноситься до компетенції адміністративного суду, оскільки останній мав делеговані повноваження суб'єкта владних повноважень, в зв'язку з чим з такий спір містить публічні ознаки.
Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" з 01.01.2013р. реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реєстрації прав Міністерста юстиції України - Державної реєстраційної служби.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Пунктом 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі по тексту Порядок) державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п. 1, 4, 6 ч., ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено лие у визначених цією статтею випадках.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду проведено заміну первісного відповідача КП « Лубенське МДПІ» на Державну реєстраційну службу.
За наслідками розгляду справи судом встановлено, що рішення виконавчого комітету № 48 від 20.04.2012р. «Про доручення Лубенському МБТІ» та свідоцтво про право власності були видані правомірно, в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений законом, а тому відсутні підстави для скасування державної реєстрації зазначеного свідоцтва.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи було порушено норми процесуального права, а саме справа розглянута за участі неналежного відповідача, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 20.05.2014р. по справі № 538/14/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.