29 липня 2014 р.Справа № 818/1379/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. по справі № 818/1379/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 р. позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах Головного управління Міндоходів від 12.02.2014 р. № 0002341701.
ДПІ у м.Сумах Головного управління Міндоходів (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 р. та винести ноу постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог посилається на, неврахування доказів, що доводять безтоварність операцій позивача, з яких ним сформовано податковий кредит, обставин виконання правочинів, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права у зв'язку із чим справа вирішена неправильно.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з платниками податків за період з 1 по 30 вересня 2011 року, з 1 по 30 квітня 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.01.2014 р. №281/18-19-17-01-17/2827806658/6 (а.с. 7-20).
За висновками акту перевірки позивачем порушено пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, пп. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки завищення задекларованого ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту на загальну суму 30664 грн., у тому числі за вересень 2011 року - 27695 грн., за квітень 2013 року - 2969 грн.
У зв'язку з цим, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 р. №0002341701, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 30 664,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 7 666,00 грн. (а.с. 33).
Підставою збільшення зобов'язань та призначення штрафів є віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів сум ПДВ про операціям поставок товарів від ТОВ "Сідлей", ТОВ "Укрспецпроект-ДФ", угоди з якими не мали реального характеру.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту, оскільки ним доведено товарність операцій, за результатом яких цей кредит сформовано.
Колегія суддів погоджується, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що згідно КВЕД видами господарської діяльності позивача є лісопильне та стругальне виробництво, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. (а.с. 8).
01.09.2011 р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Укрспецпроект - ДФ" (постачальник) укладено договір від №0901-31, за яким постачальник поставив покупцю товар - пиломатеріали обрізні листяних порід (а.с. 35).
Товарність зазначених операцій підтверджується копіями договору поставки, рахунків, податкових, видаткових накладних, банківськими виписками (а.с. 37 - 55).
01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Сідлей" (постачальник) укладено договір №01/0413-5, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар - пиломатеріали обрізні листяних порід (а.с. 98 - 100).
Товарність зазначених операцій підтверджується копіями договору поставки, рахунків, податкових, видаткових накладних, банківськими виписками (а.с. 92-97).
Фізичне переміщення товару від постачальників до позивача здійснено за рахунок покупця залученим перевізником ФОП ОСОБА_2 на автомобілі КАМАЗ д/н НОМЕР_1, згідно договору про надання транспортних послуг вантажного перевезення П-01 від 01.07.2011 р., додаткової угоди від 30.12.2012 р., що підтверджується копіями угод, товарно-транспортними накладними, рахунками, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, банківськими виписками (а.с. 78 - 92, 156 - 158, 172).
Факт приймання-передачі товару після його перевезення від постачальників до позивача засвідчено підписами вантажоотримувача та перевізника, що містяться в ТТН.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.2, ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України).
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем податкові накладні не містять недоліків форми, змісту або походження, тому є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.
Відповідачем не надано доказів фізичної відсутності товару в натурі, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у покупця, а так само використання позивачем товару не для цілей виникнення права на податковий кредит.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Сідлей" (від 06.09.2013 р. № 310223/38199158), ТОВ "Укрспецпроект - ДФ" (від 13.02.2013 р. № 84/226/37620704), відповідно до яких правочини, укладені між зазначеними суб'єктами та контрагентами-покупцями, зокрема позивачем, є нікчемними.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності (нереальності, нікчемності) господарських операцій позивача. Цим документом зафіксовано факт перешкод для здійснення податкового контролю платника, однак не відображено фактичних обставин виконання операцій поставки. При проведенні звірки не витребовувалися та не досліджувалися первинні бухгалтерські документи по цим операціям.
Доводи апеляційної скарги про відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації на момент проведення звірок не стосується правомірності податкового кредиту позивача.
Згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Судом встановлено, що на момент укладення угод та проведення операцій з позивачем його контарагенти були суб'єктами підприємницької діяльності, платниками податку на додану вартість.
До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців записів про відсутність ТОВ "Сідлей", ТОВ "Укрспецпроект - ДФ" за місцем реєстрації не вносилося.
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Сумлінний платник податків та зборів не несе відповідальності за порушення правил звітування по публічним коштам з боку його безпосередніх контрагентів.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача під час перевірки товарно - транспортних накладних, спростовуються актом перевірки, в якому наведено перелік використаних документів, зокрема, і товарно - транспортних накладних.
Фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару постачальнику підтверджено належними доказами.
Позивач здійснив реальні операції, а саме, отримав, оплатив товар.
Отже, позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту за першою з подій по відповідним операціям.
Відповідачем не надано судових рішень, які набрали законної сили, про визнання угоди позивача недійсною, удаваною, фіктивною, не надано вироків про притягнення до відповідальності посадових осіб позивача чи контрагента за неправомірні дії, вчинені ними при укладенні (виконанні) угоди, проведенні поставок, з якими ст. 228 ЦК України пов'язує нікчемність правочину.
Відтак, колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою обставин справи про дотримання позивачем необхідних умов для формування податкового кредиту.
Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 р. відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. по справі № 818/1379/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.
Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.