Справа № 140/674/14-а
№2-а/140/32/14
29.07.2014 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., прокурора Кучеренка М.С., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, секретаря судового засідання Поронник О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові адміністративний позов прокурора Немирівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Немирівської міської ради Немирівського району, Комунального підприємства «Тульчинське бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення виконкому Немирівської міської ради від 17.10.2006 року №161 в частині «Про безоплатну передачу квартири у власність громадян ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.», визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру від 07.02.2007 року за адресою АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації права власності на вказану квартиру,-
Прокурор звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що в ході проведеної прокуратурою району перевірки було встановлено, що ОСОБА_9 та відповідач ОСОБА_4 перебували в шлюбі з 05.02.1995 року по 23.01.2008 року. Під час подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Працюючи робітником в Немирівському комбінаті комунальних підприємств, чо ловік ОСОБА_4 звернувся з заявою до Немирівської міської рада про взяття сім'ї на квар тирний облік 13.12.2001 року. А згодом чоловікові ОСОБА_4 з сім'єю було надано для проживання комунальну квартиру АДРЕСА_1. В цей час ОСОБА_9 перенесла важку операцію, тому проживала фактично у бу динку батьків в с. Ковалівка з неповнолітньою дитиною. Чоловік ОСОБА_4 також приїздив в с. Ковалівку, але фактично проживав у квартирі.
А потім ОСОБА_9 стало відомо, що чоловік ОСОБА_4 без згоди її як дружини взяв на квар тиру сім'ю - жінку з двома дітьми, тобто ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
У зв'язку з цим стосунки в сім'ї ускладнилися, тому ОСОБА_9 вже не переїхала проживати до квартири. Потім зрозуміла що сім'я вже розпалася та звернулася з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 який і був розірваний 23.01.2008.
В березні 2011 року ОСОБА_9 звернулася до Немирівської міської ради з питан ням про приватизацію квартири виділеної чоловікові ОСОБА_4 з членами сім'ї. В міській раді ОСОБА_9 дізналася що квартира АДРЕСА_2 вже приватизована її чоловіком ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно рішення виконкому Немирівської міської ради від 17.10.2006 №161.
З даним рішенням ОСОБА_9 не погодилась тому, що квартира була виділена на той час її чоловікові ОСОБА_4 з членами сім'ї, а це була вона ОСОБА_10 та їх донь ка ОСОБА_3 і на час приватизації квартири, тобто 17.10.2006, перебували у зареєстровано му шлюбі.
Тому ОСОБА_9 звернулася до прокуратури Немирівського району щодо предста вництва її інтересів та неповнолітньої доньки ОСОБА_3 вважаючи порушеними свої права на приватизацію житла.
На постанові рішення виконкому Немирівської міської ради від 1740.2006 року ві діграла роль довідка з Немирівського КПП про склад сім'ї де була вказана ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як члени сім'ї ОСОБА_4. Подібні довідки повинні видаватися в міській раді.
Згідно заяви ОСОБА_4 від 13.12.2001 року він просив поставити на квартирний об лік його сім'ю яка складається з ОСОБА_4, дружини ОСОБА_9, доньки ОСОБА_3.
За рішенням виконкому Немирівської міської ради від 18.12.2001 року №201 сім'я ОСОБА_4 була взята на квартирну чергу по отриманню житла.
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року виконком Немирівської міської ради своїм рішенням №161 від 17.10.2006 року дозволив безкоштовну приватизацію квартири сім'ї ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3.
Наймачем даної квартири був ОСОБА_4 і заява про приватизацію квартири надійш ла до міської ради від нього.
А у довідці Немирівського ККП від 16.10.2006 року №211 було вказано що у квар тирі АДРЕСА_1 міста Немирова мешкають і мають право на житло на той момент ОСОБА_4 - наймач, ОСОБА_5 співмешканка та її діти. Відповідно у рішенні виконкому Немирівської міської ради від 17.06.2006 №161 вирішено дозволити приватизацію в рівних частках наймачу ОСОБА_4 та членів його сім'ї ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7.
На підставі рішення виконкому Немирівської міської ради від 17.10.2006 року №161 07.02.2007 року було видано Свідоцтво про право власності на житло згідно якого квартира АДРЕСА_4 дійсно належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та членам його сім'ї ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 в рівних частках.
КП "Тульчинське МБТІ" було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 по 1/4 за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Приймаючи своє рішення №161 від 17.10.2006 року, виконкому Немирівської місь кої ради керувався законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року. Однак, не було прийнято до уваги вимоги окремих положень даного За кону України. Так в ст. 1 "Поняття приватизації державного житлового фонду" зазначено що це відчуження квартир /будинків/, житлових приміщень в гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб.
В ч. 2 ст. 8 ЗУ "Організація проведення приватизації та оформлення права власнос ті" зазначено що передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійс нюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку). Наголошується в цих випад ках на членів сім'ї.
А з довідки ККП від 16.10.2006 року №211 зазначено що ОСОБА_5 співмешка нка, крім того заяви на приватизацію займаного житла не подавала до міської ради ні від себе, ні в інтересах свої дітей. Таким чином, на час постанови рішення Немирівської місь кої ради від 17.10.2006 року не був визначений статус ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по відношенню до їх права на житлову площу яку вони займали, чи були у них підстави для приватизації житла як у членів сім'ї наймача ОСОБА_4, адже як стверджував в своїх показах ОСОБА_4 що ОСОБА_5 наймала у нього квартиру.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Станом на 17.10.2006 року ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9. і цей шлюб був розірваний 23.01.2008 року згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу.
Тому ОСОБА_9, ОСОБА_3 не були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, але їх як членів сім'ї ОСОБА_4 ніхто не позбавляв права на це житло та не визнавав їх такими, що втратили право на житло.
Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру покладається пред ставництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом, громадянина.
Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтере сів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої пору шені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 є неповнолітньою, її неспроможність само стійно захистити свої конституційні права, тому вбачаються підстави для представництва інтересів ОСОБА_3 в суді.
Також, враховуючи те, що позивач в зв'язку з необізнаністю з положеннями чинно го законодавства не знала про те, що відповідачем порушено її законні права, а тому звер нулася за захистом своїх прав тільки зараз.
Прокуратурі району стало відомо про порушення майнових прав неповнолітньої ОСОБА_3 лише, коли громадянка ОСОБА_9 звернулася до прокуратури Немирівського району щодо представництва її інтересів та неповнолітньої доньки ОСОБА_3 вважаючи по рушеними свої права на приватизацію житла.
В судовому засіданні прокурор Кучеренко М.С. заявлений адміністративний позов підтримав, просить його задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заявлений позов визнав, не заперечує проти його задоволення.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 заявлений адміністративний позов не визнала. Пояснила суду, що на протязі 1999 року по 2011 року проживала разом з дітьми з ОСОБА_4 однією сім'єю і вели спільне господарство. Так як вони проживали в аварійному будинку, то керівництвом Немирівського ККП, де працював відповідач, їм було надано для проживання кімната АДРЕСА_1 в м. Немирові. Разом вони зробили ремонт, обміняли вказану кімнату на двохкімнатну з сусідом за доплату, а потім придбали ще одну кімнату за спільні кошти. Разом провели газ, електрику, придбали меблі, здійснили капітальний ремонт приміщення. Ії діти називали відповідача батьком, їздили до батьків в село. Дружина відповідача ОСОБА_9 з відповідачем не проживала, жодного разу у вказаній квартирі не була, а проживала в своїх батьків в с. Ковалівка. Відповідач розлучився з нею в 2002 році в Немирівському суді. Відповідач ОСОБА_4 власноручно написав заяву в міську раду, в якій просив надати дозвіл на приватизацію займаної квартири, включивши до заяви її та дітей, як членів сімї. На даний час відповідач знайшов іншу жінку, з якою проживає, а тому намагається всіма засобами позбавити її разом з дітьми права на житло.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_7 дала аналогічні пояснення.
В судовому засіданні представник відповідача Немирівської міської ради Широкобород А.Г. заявлений адміністративний позов визнала.
В судове засідання представник відповідача КП «Тульчинське бюро технічної інвентаризації» не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність.
Представник неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що розлучилася з ОСОБА_4 в 2002 році, свідоцтво про розірвання шлюбу отримала в 2008 році. Після перенесеної операції проживала разом з дитиною в будинку своїх батьків в с.Ковалівка. Приблизно в 2003 році дізналася, що її чоловік ОСОБА_4 взяв на квартиру жінку з дітьми і вирішила розлучитися. Вважає, що під час приватизації квартири були порушені права її дочки.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 пояснили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім*єю з 1999 року, були знайомі ще зі школи. Разом робили ремонт у вказаній квартирі, придбали меблі, вели спільне господарство. Діти ОСОБА_5 називали відповідача батьком. Знають, що ОСОБА_4 був розведений з колишньою дружиною, яка разом з дитиною проживала в будинку своїх батьків в с. Ковалівка і він сплачував їй аліменти.
Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Як було встановлено в ході судового засідання, згідно рішення Немирівського районного суду від 01.07.2002 року шлюб між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було розірвано. Однак свідоцтво про розірвання шлюбу було видано сторонам лише 23.01.2008 року.
Починаючи з 1999 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали проживати однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_5, здійснили її капітальний ремонт, придбали меблі, придбали ще дві кімнати до квартири за власні кошти. Вказаний факт підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7. ОСОБА_9 також підтвердила, що не проживала у вказаній квартирі. Твердження відповідача ОСОБА_4, що він просто взяв ОСОБА_5 разом з дітьми на квартиру для тимчасового проживання, суд не приймає до уваги, так як вони спростовуються поясненнями вищевказаних свідків, а також суд вважає малоймовірним те, що відповідачі близько десяти років проживали на квартирі ОСОБА_4 як квартиранти, не сплачуючи йому коштів за це, проводячи разом з ним ремонт квартири та ведучи спільне господарство. Крім того, сам ОСОБА_4 в заяві на ім'я голови Немирівської міської ради про надання дозволу на приватизації квартири власноручно вказав їх як членів своєї сім*ї.
На підставі вказаної заяви та довідки Немирівського ККП(працівником якого є ОСОБА_4.) від 06.10.2006 року №211, в якій відповідачі також були вказані як члени сім*ї ОСОБА_4, Немирівською міською радою було прийнято рішення від 17.10.2006р. №161 про передачу їм у власність вказаної квартири та було видано свідоцтво про право власності на житло від 07.02.2007 року.
Той факт, що колишня дружина відповідача - ОСОБА_9 не проживала у спірній квартирі та на час її отримання та приватизації фактично не підтримувала подружніх стосунків з відповідачем, на думку суду, підтверджує і той факт, що вона звернулася з позовом до суду про скасування вищезазначених рішень лише в липні 2011 року, тобто більш як через чотири роки після приватизації квартири.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було встановлено, що незважаючи на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстрували розірвання шлюбу лише в січні 2008 року (на підставі рішення Немирівського районного суду від 01.07.2002 року), фактично на час приватизації квартири спільно не проживали, подружні стосунки не підтримували, спільного господарства не вели, а відповідач ОСОБА_4 з 1999 року року фактично підтримував подружні стосунки з ОСОБА_5, яка проживала разом з двома своїми неповнолітніми дітьми разом з ним у спірній квартирі, були там прописані, провели разом її капітальний ремонт, добудови, було придбано ще дві кімнати до вказаної квартири, внаслідок чого збільшилась її площа, куплено меблі та побутову техніку.
Вказане підтверджується поясненнями свідків, відповідачів ОСОБА_5, а також тим, що ОСОБА_4 власноручно вписав відповідачів як членів своєї сімї в заяву на приватизацію квартири, надав аналогічну довідку з місця роботи про склад сім*ї, в подальшому не заперечував проти того, щоб за ними було зареєстровано право власності на квартиру.
А тому, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.156-163 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову прокурора Немирівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Немирівської міської ради Немирівського району, Комунального підприємства «Тульчинське бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення виконкому Немирівської міської ради від 17.10.2006 року №161 в частині «Про безоплатну передачу квартири у власність громадян ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.», визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру від 07.02.2007 року за адресою АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації права власності на вказану квартиру - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду на протязі десяти діб з моменту її оголошення.
Суддя Науменко С.М.