Справа № 133/2677/13-к
1-кп/133/12/14
Іменем України
30 липня 2014 року
В складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин
обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013010170000477, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя ( АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, студента 6-го курсу Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, військовозобов'язаного, раніше не судимого, за ст.122 ч.1 КК України,
02 червня 2013 року, приблизно о 03 годині, в с. Зозулинці, Козятинського району, Вінницької області, на території Зозулинецької загальноосвітньої школи, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки із ОСОБА_4 , що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в обличчя, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, яке за ознакою тривалого (понад 21 добу) розладу здоров'я є тілесним ушкодженням середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним частково в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 122 КК України.
Зокрема, пояснив, що приблизно за два тижні до 02 червня 2013 року він і його брат їхали електричкою з м. Вінниці до станції Миколаївка разом із хлопцями, односельчанами потерпілого ОСОБА_8 . По дорозі його брат з кимось із цих хлопців посварився. Коли вони приїхали на станцію Миколаївка, то його брат з тими хлопцями побився. Після цього вони з братом поїхали додому в с. Зозулинці. В цей же вечір ОСОБА_8 телефонував до його (обвинуваченого) приятеля ОСОБА_9 і висловлював погрози в його (обвинуваченого) адресу та адресу його брата. Про це він (обвинувачений) через деякий час дізнався від ОСОБА_10 .
01 червня 2013 року, приблизно о 19 годині, він разом із своїми друзями прийшов до клубу в с. Зозулинці. Приблизно о 22 годині розпочалася дискотека. Він разом із ОСОБА_11 стояв при вході на територію школи та розмовляв. Потім приїхав ОСОБА_8 із своїм товаришем. З ОСОБА_8 він не був знайомий. ОСОБА_8 із товаришем стали від них на відстані 10-15 м, про щось розмовляли, дивились на них та показували на них пальцями, зокрема, ОСОБА_8 . Він (обвинувачений) подумав, що ОСОБА_8 збирається реалізувати вищевказані погрози, які висловлював в телефонній розмові з ОСОБА_12 . Тоді він (обвинувачений) підійшов до ОСОБА_8 та запитав чому вони показують на нього пальцями. ОСОБА_8 відповів: «Ти що боксер, крутий…?». При цьому, ОСОБА_8 запропонував йому відійти до дороги і там поговорити. Вони пішли в бік дороги. ОСОБА_13 йшов позаду нього, товариш ОСОБА_8 - спереду, а він (обвинувачений) по середині. ОСОБА_8 став висловлювався в його адресу нецензурною лайкою та погрожувати йому. Він, злякавшись, що його поб'ють, розвернувся і вдарив ОСОБА_8 один раз кулаком в обличчя, від чого останній впав. Після цього він пішов до клубу.
При цьому, на запитання учасників судового провадження і суду вказав, що в той день, приблизно о 19 годині, він випив лише дві чарки вина, проте під час конфлікту з потерпілим в стані алкогольного сп'яніння він не перебував.
Також на запитання учасників судового розгляду пояснив, що він є майстом спорту по боксу.
Заявлений потерпілим позов визнав частково. А саме, в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди лише в сумі 3000 гривень.
Просить суворо його не карати, вказавши, що жалкує, що так сталось.
Крім показань обвинуваченого його вина в умисному заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_4 доказана повністю іншими доказами дослідженими в ході судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 01 червня 2013 року, приблизно о 22-23 годині, він з ОСОБА_14 приїхав на дискотеку до Зозулинецької школи, де був випускний вечір. Він стояв з ОСОБА_15 на території школи і спілкувалися. Приблизно о 3 годині до них підійшов ОСОБА_16 , який був в п'яному стані, привітався і попросив запальничку. Коли ОСОБА_15 дав йому запальничку, то ОСОБА_16 взяв запальничку і запропонував їм відійти. ОСОБА_17 пішов попереду, ОСОБА_16 за ним, а він (потерпілий) пішов останнім. Відійшовши декілька кроків, він на мить зупинився та озирнувся назад, щоб подивитися чи ще ніхто за ними не іде. В цей момент він відчув удар в праву сторону щелепи і втратив свідомість. Прийшов він до свідомості, коли знаходився в машині ОСОБА_18 , яка завезла його в Самгородоцьку лікарню. Після того як в лікарні йому зробили перев'язку, то його завезли у Вінницьку обласну клінічну лікарню ім. М. Пирогова.
Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди підтримав.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 01 на 02 червня 2013 року він та ОСОБА_20 сиділи на лавочці при вході до Зозулинецької школи, де був випускний вечір. Приблизно о 3 годині вони побачили ОСОБА_8 та його товариша, які стояли приблизно за 8 метрів від них, дивилися в їхню сторону, показуючи пальцями. Тоді ОСОБА_16 встав і підійшов до них. Про що говорили хлопці він не знає, оскільки він також встав і пішов в іншу сторону. Більше з ними він не бачився.
На запитання учасників процесу свідок вказав, що того вечора, приблизно о 19 годині, коли хлопці розпивали спиртні напої ОСОБА_16 пив лише вино.
На запитання суду свідок пояснив, що він, побачивши ОСОБА_8 , нічого ОСОБА_16 не говорив. ОСОБА_16 першим запитав його хто ці хлопці. Він (свідок) сказав йому, що ці хлопці із ОСОБА_21 .
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що 01 червня 2013 року він разом з ОСОБА_8 приїхав на дискотеку до Зозулинецької школи, де був випускний вечір. Уже далеко за північ, коли вони з ОСОБА_8 спілкувалися між собою біля доріжки до школи, до них підійшов ОСОБА_16 та попросив підкурити. Він (свідок) дістав запальничку та протягнув йому. Проте, ОСОБА_16 запальничку не взяв, а просто подивився на неї і запропонував їм з ОСОБА_8 відійти в бік дороги щоб поговорити. Він (свідок) пішов вперед, а ОСОБА_16 та ОСОБА_8 йшли позаду нього. Відійшовши декілька метрів, він повернувся назад щоб сказати, що далі він не піде. В цей момент він побачив як ОСОБА_16 замахнувся і наніс удар ОСОБА_8 рукою в область обличчя, від чого останній впав. Потім ОСОБА_16 підбіг до нього (свідка) і замахнувся, щоб вдарити, але він (свідок) відступив і ОСОБА_16 промахнувся та не втримався на ногах і впав. В цей момент він побачив, що ОСОБА_8 підвівся. Він підбіг до нього, взяв його за руку і повів до машини ОСОБА_23 , яка уже сиділа в машині. Коли вони сіли в машину, то він (свідок) сказав їй щоб вона їхала. Вона розвернула машину і навпроти школи вони побачили як ОСОБА_16 з боку махав рукою. намагаючись їх зупинити. Коли вони виїхали за територію с. Сошанськ, то побачили, що у ОСОБА_8 з рота потекла кров. Вони поїхали до Самгородоцької лікарні. В Самгородоцькій лікарні ОСОБА_8 направили у Вінницьку обласну лікарню, куди вони й поїхали.
При цьому, на запитання учасників процесу свідок пояснив, що ОСОБА_16 знаходився в нетверезому стані, оскільки його хода була нерівною і коли намагався нанести йому удар, то промахнувшись, впав. Також свідок вказав, що підстав для бійки абсолютно не було, так ні він (свідок), ні ОСОБА_8 ніяким чином не привертали до себе уваги. Коли вони відходили разом з ОСОБА_16 , то ні про що не говорили.
Свідок ОСОБА_24 , яка працює медсестрою Самгородоцької дільничної лікарні, в судовому засіданні пояснила, що 02 червня 2013 року, приблизно о 03 годині, під час її чергування в лікарню поступив ОСОБА_25 з переломом щелепи. Він не міг розмовляти. Лікар виписав ОСОБА_26 направлення в Вінницьку обласну лікарню, а вона зателефонувала в міліцію.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що 02 червня 2013 року, приблизно о 03 годині, йому зателефонував лікар із Самгородоцької лікарні і попросив приїхати. Коли він з дружиною приїхав до лікарні, то вони побачили сина. Лікар повідомив їх, що в сина перелом щелепи. Син сказав, що його вдарив якийсь боксер. Коли син лікувався у Вінницькій обласній лікарні, то приходив батько ОСОБА_16 , який пропонував гроші, щоб син забрав заяву з міліції.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що 02 червня 2013 року, приблизно о 03 годині, зателефонував її син і сказав, що йому потрібні гроші, так як його направляють у Вінницьку обласну лікарню. Вона з чоловіком приїхали машиною до Самгородоцької лікарні, де був їхній син, який сказав, що його вдарили нізащо. Син 6 днів лежав у стаціонарному відділенні Вінницької обласної лікарні. Вона наймала машину, щоб відвідувати сина. Син після отриманої травми не може нормально їсти, йому потрібно ставити брекети. Сім'я ОСОБА_16 пропонувала їм 13 000 гривень, але вона (свідок) не погодилася їх брати.
Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що приблизно за два тижні до 01 чи 02 червня 2013 року до нього зателефонував ОСОБА_16 і попросив, щоб він виїхав на залізничну станцію Миколаївка, зустрів його з братом та завіз додому в с. Зозулинці. Коли він приїхав на залізничну станцію, то став свідком конфлікту між братами ОСОБА_16 та друзями ОСОБА_30 , зокрема, із ОСОБА_31 . ОСОБА_32 стали проявляти агресивність відносно братів ОСОБА_16 . ОСОБА_33 вдарив одного з них в живіт. Після цього вони (свідок і брати ОСОБА_16 ) поїхали в с. Зозулинці. В цей самий вечір, приблизно о 20-21 годині, до нього зателефонував ОСОБА_13 і розпитував хто такі ОСОБА_16 . Він пояснив, що вони спортсмени. Тоді ОСОБА_8 сказав йому, що немає значення хто вони, не на тих вони нарвались. При цьому сказав, що вони ( ОСОБА_8 із кимось) з ними розберуться.
01.06.2013 року, приблизно о 23 годині, коли він проходив біля Зозулинецької школи, то побачив ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , які розпивали горілку. Він (свідок) до них підійшов та випив з ними чарку горілки. ОСОБА_13 запитав у нього чи є ОСОБА_16 в селі, зокрема, в центрі. Він (свідок) відповів, що ОСОБА_20 є в центрі села. Потім він (свідок0 пішов у своїх справах.
Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснила, що 01 червня 2013 року, приблизно після 22 години, вона своїм автомобілем разом з ОСОБА_35 і ОСОБА_14 приїхала на дискотеку до Зозулинецької школи, де був випускний вечір. Дискотека відбувалась на території школи. Приблизно о 4 годині вони мали їхати додому. Вона пішла до машини і стала розмовляти по телефону Приблизно через п'ять хвилин прийшли ОСОБА_15 із ОСОБА_8 , який тримався рукою за обличчя. ОСОБА_15 сказав, що необхідно їхати до лікарні. Вона розвернула машину і, від'їжджаючи від школи, вона побачила як наперед машини вибіг молодий чоловік, який махав рукою, намагаючись їх зупинити. Вона його об'їхала і поїхала в с. Самгородок до лікарні. По дорозі ОСОБА_13 сказав, що його зненацька хтось вдарив. Біля лікарні вона зупинила автомобіль, ОСОБА_8 із ОСОБА_15 пішли в лікарню, а вона залишилась їх чекати в автомобілі. В цей час приїхали батьки ОСОБА_8 , а потім з лікарні вийшов ОСОБА_13 , на обличчі якого була марлева пов'язка.
При цьому, на запитання учасників процесу свідок вказала, що біля Самгородоцької лікарні вона чекала ОСОБА_36 і ОСОБА_15 приблизно пів години і коли уже від'їжджала, то до лікарні приїхали працівники міліції.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №268 від 14.08.2013 року у ОСОБА_4 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, який виник від дії тупого, твердого предмету, можливо 02 червня 2013 року, і за ступенем тяжкості відноситься до середніх тілесних ушкоджень за ознакою тривалого, понад 21 добу, розладу здоров'я.
(т.2 а.с.64-65)
Висновком комісійної судово-медичної експертизи №76-к від 27 червня 2014 року підтверджено вищевказану ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілого ОСОБА_4
(т.1 а.с.114-116)
Аналізуючи досліджені докази в справі в їх сукупності суд вважає, що в межах висунутого ОСОБА_5 обвинувачення його вина в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин тілесного ушкодження середньої тяжкості повністю доказана.
При цьому, суд вважає, що ініціатором конфлікту був саме ОСОБА_5 .. Це слідує із показань потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_19 ..
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України як умисне заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, проте, тяжких наслідків злочином не заподіяно.
ОСОБА_5 раніше не судимий (т.2 а.с.38), за місцем проживання і навчання характеризується позитивно (т.1 а.с.30, т.2 а.с.32,35).
Обставиною, що пом'якшує ОСОБА_5 покарання, суд визнає позицію потерпілого, який просить не призначати ОСОБА_5 суворого покарання. Тобто, не позбавляти його волі.
Обставиною, що обтяжує ОСОБА_5 покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки він сам не заперечує факту вживання алкогольних напоїв вечором 01 червня 2013 року і, крім того, факт перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_19 ..
За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_5 необхідно призначити відповідно до санкції ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі.
Разом з тим, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, позицію потерпілого, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування призначеного покарання, а тому, його необхідно звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно ст.ст.75,76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним інших злочинів.
Потерпілий ОСОБА_4 заявив до обвинуваченого ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення 2684 грн. 41 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у втраченій заробітній платі, вартості витрат на медичне обстеження, вартості страхового платежу страховій компанії, яка оплатила його перебування в лікарні, вартості поїздок до нього його родичів, які привозили йому спеціальні продукти, та вартості самих спеціальних продуктів, а також 15000 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки внаслідок дій обвинуваченого він переніс біль і фізичні страждання, був порушений звичний уклад його життя (т.1 а.с.10-11).
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково.
Так, внаслідок дій обвинуваченого потерпілому завдано матеріальної шкоди на суму 2684 грн. 41 коп. яка полягає у втрачених доходах, вартості витрат на медичне обстеження, вартості страхового платежу страховій компанії, яка оплатила його перебування в лікарні, вартості поїздок до нього його родичів, які привозили йому спеціальні продукти, та вартості самих спеціальних продуктів (т.1 а.с.14-25).
Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди обвинувачений визнав, що є підставою для задоволення цивільного позову в цій частині.
Безперечно, що діями обвинуваченого потерпілому заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок дій обвинуваченого потерпілий переніс біль і фізичні страждання, був порушений звичний уклад його життя.
Визначаючись із розміром відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що тяжких наслідків діями обвинуваченого не заподіяно, а також враховує особу обвинуваченого, який на даний час самостійного заробітку не має, оскільки є студентом стаціонарного відділення університету.
А тому, виходячи з принципу розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України), суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно визначити в сумі 6000 гривень.
Відповідно до ст.ст.1166, 1167, ЦК України матеріальна і моральна шкода, завдана фізичній особі, має бути відшкодована особою, яка її завдала.
В даному випадку ця шкода має бути відшкодована саме обвинуваченим ОСОБА_5 ..
Крім того, відповідно до ст. ст.118, 120, 124 КПК України з обвинуваченого на користь потерпілого необхідно стягнути 1500 гривень у відшкодування витрат, понесених на оплату юридичної допомоги (т.1 а.с.55,123).
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і буде повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Іспитовий строк ОСОБА_5 відраховувати з 30 липня 2014 року.
Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 41 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 6000 (шість тисяч) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди та 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень у відшкодування витрат на оплату правової допомоги, а всього 10184 (десять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 41 коп..
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана учасниками судового провадження до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно.
Суддя - Секретар -
Дата документу 30.07.2014 року.