15 липня 2014 рокусправа № 804/9262/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Т.-Імпекс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі №804/9262/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Т.-імпекс» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.Т.-Імпекс" до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 99 від 25.06.2011 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Н.Т.-імпекс» відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.Т.-Імпекс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану поставу та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
У судовому засіданні представники сторін доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, спірне рішення прийнято на підставі п. 7 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ч. 1 ст. 21, ст. 22, п. 6 ч. 1 ст. 28, ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", тому, що підприємство за період 2005-2008 років занизило суми фактичних витрат на оплату праці, яка складалась із сум матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.Т.-ІМПЕКС". Позивач у запереченнях на Акт перевірки від 10 червня 2011 року зазначає, що аналізуючи зміст п 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, для віднесення матеріальної допомоги до витрат на оплату праці необхідні дві умови - щоб матеріальна допомога надавалась систематично і всім або більшості працівників. Матеріальна допомога надавалась працівникам один раз на рік, що ніяк не може вважатися наданою систематично.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога відноситься до фонду оплати праці та підлягає оподаткуванню, а на суму заниженого фонду оплати праці нараховуються та утримуються страхові внески.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до положень до статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхові внески утримуються та нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до фонду оплати праці та підлягає оподаткуванню, а на суму заниженого фонду оплати праці донараховуються та утримуються страхові внески.
Згідно з статтею 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Т.-Імпекс»- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі №804/9262/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко