15 липня 2014 рокусправа № 804/11467/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Проекттехбуд» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №804/11467/13-а за позовом Приватного підприємства «Проекттехбуд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «Проекттехбуд» звернулось до суду з адміністративний позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003831501, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 112254,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «ПРРОЕКТТЕХБУД», за результатами якої складено акт №411/222/1347585 від 16 серпня 2013 року. На думку позивача, висновки викладені в акті перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки згідно податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи Приватного підприємства «Проекттехбуд» за 2010 рік загальна сума доходу за звітний період склала 1303333,00 грн. Оскільки сума загального доходу підприємства, вказана в податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2010 рік була перевищена за рахунок операцій з комунальним закладом «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», який є бюджетною установою і фінансується за рахунок місцевого (обласного) бюджету, підприємство проаналізувало свою діяльність з 2010 рік, і з цього аналізу виявилось, що фактично операції, що підлягають оподаткуванню за 2010 рік складають 176596 грн., що не перевищує 300000,00 грн. (обсяг виручки, встановлений для СПД, обравши спрощену систему оподаткування), що підтверджується бухгалтерською довідкою від 31 грудня 2010 року, підписаною посадовими особами та засвідченою печаткою підприємства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству «Проекттехбуд» відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Приватне підприємство звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що мав право у 2011 році не реєструватись як платник податку на додану вартість, оскільки у разу переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, несплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, у випадку, визначеному главою 1 розділу XIV кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених кодексом.
У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для ії задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Проекттехбуд" з питання визначення обсягів з податку на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатом якої складено акт № 411/222/13427585 від 31 липня 2013 року. На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення - рішення від 19 серпня 2013 року № 0003831501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112254,00 грн., у тому числі за основним платежем 89803,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22450,8 грн. Так, в ході перевірки було встановлено, що ПП „Проекттехбуд" внаслідок нездійснення реєстрації платником податку на додану вартість з січня 2011 року допущені порушення п. 181.1 ст. 181, ст.183 , п. 185.1 ст.185 , п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження та своєчасності сплати податку на додану вартість у сумі 89 803,2 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з акту перевірки, ПП «Проекттехбуд» на протязі 2010 року було зареєстровано платником єдиного податку, який самостійно обрав ставку єдиного податку згідно Указу Президента України № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у розмірі 10 %. Обсяг виручки позивача за 2010 рік склав 1303333 грн., внаслідок чого останній, відповідно до статті 1 зазначеного Указу був зобов'язаний з наступного звітного періоду, тобто з 01 січня 2011 року, перейти на загальну систему оподаткування.
За приписами п.183.1 та п.183.2 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
В порушення вказаних норм позивачем реєстраційна заява подана не була.
Відповідно до п.183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у періоді, що був підданий перевірці, позивач виконував для організацій роботи з розробки робочих проектів, розрахунки площі земельних дільниць, роботи по виконанню робочих проектів на винос мереж водопроводів та каналізації, тобто здійснював діяльність у сфері інжинірингу, що відповідає виду його діяльності за КВЕД 74.20.1 згідно Довідки № 1082 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЕДРПОУ).
До 01 липня 2011 року у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита та деякі види зернових культур» від 19.05.2011 року № 3387-УІ, інжинірингові послуги не були об'єктом оподаткування (п.п.186.3 статті 186 та п.п.196.1.14 п.196.1 статті 196 Податкового кодексу України).
Відтак, відповідач розрахував податкове зобов'язання з податку на додану вартість з липня по грудень 2011 року у розмірі 89803,20 грн.
Доводи апелянта зводяться до того, що оскільки ним у 2010-2011 році здійснювалось постачання послуг, які не були об'єктом оподаткування, тому обов'язкова реєстрація його як платника податку на додану вартість відсутня.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Враховуючи приписи статті 5 Указу платник єдиного податку в разі порушення вимог ст. 1 цього Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Встановлений законодавством обов'язок платника цього податку перейти на загальну систему оподаткування в таких випадках означає, що з настанням обставин, які виключають можливість суб'єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування (в цьому випадку - перевищення обсягів виручки) останній втрачає право на сплату єдиного податку та зобов'язаний сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) на загальних підставах.
Зважаючи на перевищення позивачем обсягу виручки (тобто суми, яка фактично отримана на розрахунковий рахунок), останній втратив право перебування на спрощеній системі оподаткування і повинен був перейти на загальну систему оподаткування.
Також колегія суддів зазначає, що податковий орган нарахував податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість с того часу, коли законодавець виключив інжинірингові послуги із кола об'єктів, які не підлягають оподаткуванню - з 01 липня 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Проекттехбуд»- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №804/11467/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко