19 червня 2014 рокусправа № 804/9628/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача - Проскуріна Дмитра Олександровича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 р.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень рішень, -
Представник позивача звернувся 15.07.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень рішень. - Просив визнати дії відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія 2007» за листопад 2010 року - неправомірними; скасувати податкове повідомлення-рішення №0001562202 від 01.07.2013 року; скасувати податкове повідомлення-рішення №0001572202 від 01.07.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем з порушенням норм податкового законодавства України та безпідставно податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4358,00 грн. і податку на прибуток підприємств в розмірі 5448,00 грн., а тому підлягають скасуванню. Крім того, незаконно без достатніх на те правових підстав провів позапланову документальну невиїзну перевірку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 р. даний позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001572202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5448,00 грн. (4358 грн. - основний платіж та 1090 грн. - штрафні санкції) та визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001562202 за платежем податок на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4358,00 грн. (3486 грн. - основний платіж та 872 грн. - штрафні санкції). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, обґрунтував тим, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Вікторія 2007». Щодо частини позовних вимог в яких позивачу відмовлено, суд першої інстанції послався на те, що позовні вимоги щодо незаконного проведення позапланової невиїзної документальної перевірки є безпідставними, оскільки перевірка проведена на підставі одержаних первинних документів по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія 2007» за листопад 2010 року та у відповідності з вимогами ст. 78, 79 ПКУ.
Не погодившись з даним рішенням представник відповідача (податкового органу) подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що перевіркою ТОВ "Придніпровська агропромислова компанія" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «Вікторія - 2007» за листопад 2010 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки в порушення п. 5.1 ст. 5, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 4358, 00 грн., у тому числі за 4 - й квартал 2010 року на суму 4358,00 грн. В порушення п. 1.3 ст. 1, п. 1.4, п. 1.7 ст. 1, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковим накладним, які не є об'єктом оподаткування на не відповідають вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість на загальну сум 3486, 00 грн., у тому числі за листопада 2010 року на сум 3486,00 грн.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Посилається на те, що законом не передбачено покладання відповідальності за дії контрагента на іншу сторону договору - отримувача податкового кредиту. Чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Вважає, що перевірка проведена незаконно, а акт складений за її наслідками не відповідає вимогам, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання представник відповідача (податкового органу) не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Суду надані пояснення, аналогічні видаленим в запереченнях, проти апеляційної скарги (викладено вище). Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.06.2013 року на підставі наказу від 06.06.2013 року № 871 Дніпродзержинської ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія» за листопад 2010 року. За наслідками перевірки складено акт № 3557/197/22-306. Актом встановлені порушення п. 5.1 ст. 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , внаслідок чого занижено податок на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 4358.00 грн. у тому числі а четвертий квартал 2010 року на суму 4358,00 грн. Також, встановлені п.1.3 ст.1, п.1.4, п. 1.7, ст..1 п.п.7.4.1., 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , внаслідок чого зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковим накладним, які не є об'єктом оподаткування та не відповідають вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 3486,00 грн. у тому числу а листопад 2010 року на суму 3486,00 грн. На підставі акту перевірки від 17.06.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001572202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5448,00 грн. (4358 грн. - основний платіж, та 1090 грн. штрафні санкції) та податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001562202 за платежем податок на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4358,00 грн. (3486 грн. - основний платіж та 872 грн. штрафні санкції).
Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , Закону України «Про податок на додану вартість» , що діяли на час виникнення спірних правовідносин, норми Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Суд першої інстанції, аналізуючи п. 5.1 ст. 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прийшов до висновку, що даний закон не відносить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Натомість, в матеріалами справи наявні розрахункові, платіжні та інші документи, що підтверджують господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентом ПП «Вікторія». Отже у податкового органу не існувало законних підстав для зменшення валових витрат позивача за 4-й квартал 2010 року на суму 17430грн.
Суд першої інстанції, аналізуючи п.1.3 ст.1, п.1.4, п. 1.7, ст..1 п.п.7.4.1., 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», прийшов до висновку, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом пп.7.2.1,7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, а її оригінал надається покупцю. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Як зазначено у пп.7.2.4.п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У товариства виникло право на податковий кредит в сумі 3486грн., який правомірно був включений до складу податкового кредиту за листопад 2010 року, оскільки у позивача наявна податкова накладна № 513 від 30.11.2010 року, видана ПП «Вікторія 2007» за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року на суму 20916грн. у т.ч. ПДВ - 3486грн.
На дату видачі підприємством «Вікторія 2007» товариству "Придніпровська агропромислова компанія" вказаної накладної, підприємство «Вікторія 2007» у встановленому законом порядку було зареєстроване в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість, а тому мало право на видачу податкової накладної.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, аналізуючи норми податкового законодавства щодо проведення позапланової документальної перевірки, дійшов правильного висновку що перевірка була проведена у відповідності до норм податкового законодавства (ст. 78, 79 ПКУ).
Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень рішень - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна