01 липня 2014 рокусправа № 185/3147/14-а (2а/185/105/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, -
В березні 2014 року позивач звернувся з вищевказаним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до ст.. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності від отриманої мною травми хребта від 28 березня 2012 року при виконання трудових обов'язків з 09.10.2002 року по 31.05.2005 року.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову, винести нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, оскільки судом при вирішенні справи не повно досліджено факт, що травму на виробництві позивач отримав 28.03.2002 року, вказане встановлено постановою суду від 03.12.2004 року. Також вважає, що зарахування пільгового стажу починаючи з 01.06.2005 року неправомірними, оскільки несвоєчасне складення акту сталося не з його вини, а отже вважає обґрунтованим своє право на зарахування пільгового стажу з моменту встановлення факту отримання травми на виробництві, тобто з 09.10.2002 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, представник УПФУ в м. Павлограді просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 13.07.1998 року по 13.01.2003 року ОСОБА_1 працював гірноробочим підземної дільниці внутрішахтного транспорту на шахті ім.Сташкова виробничого об'єднання «Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля».
28 березня 2002 року при виконанні робіт на шахті з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму хребта.
09 жовтня 2002 року за висновком Павлоградського МСЕК № 321537 йому було встановлено третю групу інвалідності по загальному захворюванню.
13 січня 2003 року він був звільнений з шахти через невідповідність стану здоров'я виконуваній роботі.
Висновком Павлоградського МСЕК № 032432 від 15 червня 2004 року йому було встановлено 5% втрати професійної працездатності.
Після тривалого лікування він звернувся до адміністрації шахти про проведення розслідування нещасного випадку та складення акта форми Н-1, але 18 квітня 2003 року йому було у цьому відмовлено.
Рішенням суду від 03 грудня 2004 року було встановлено факт нещасного випадку, який стався з ним 28 березня 2002 року на шахті ім.Сташкова, на підставі цього рішення ДВАТ «Павлоградвугілля» було складено акт №3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 11 лютого 2005 року.
Висновком МСЕК № 456856 від 13 червня 2005 року позивачу було встановлено 40% втрати професійної працездатності.
З 09 жовтня 2002 року позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, отримував пенсію по інвалідності.
З 20 лютого 2014 року позивача за його заявою було переведено на пенсію за віком згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
04 березня 2014 року позивач звернувся з заявою до УПФУ в м.Павлограді та Павлоградському районі з заявою про призначення йому пенсії у відповідності до ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але йому було відмовлено у зарахуванні періоду з 09.10.2002 року по 31.05.2005 року до страхового стажу, а також до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначенні пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу, стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах з 09.10.2002 року по 31.05.2005 року, при цьому посилався на ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою передбачено, що виключно МСЕК встановлюється причина, час настання та група інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови надання акта про нещасний випадок на виробництві.
З таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може враховуючи наступне.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, з 09.10.2002 року він отримував пенсію по інвалідності від загального захворювання третьої групи згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2004 року (а.с.23-25), яке набрало законної сили 04 січня 2005 року, встановлено факт нещасного випадку з ОСОБА_1, який стався у робочий час 28 березня 2002 року о 17 годині 20 хв. на території шахти імені Сташкова, коли під час переносу через рельсовий шлях касети вагою 50кг, всередині якої був трос, кінець тросу зачепився за рельс, ОСОБА_1 різко смикнув на себе вагу та отримав травму у відділі хребта. Зобов'язано адміністрацію відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» поставити на облік указаний факт, скласти і видати ОСОБА_1 акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві, зареєструвати його у спеціальному журналі.
У відповідності з цим рішенням було складено акт №3 про нещасний випадок форми Н-1, затверджений 11 лютого 2005 року (а.с.26-27).
Висновком МСЕК від 13 червня 2005 року (а.с.14) ОСОБА_1 встановлено з 01 червня 2005 року третю групу інвалідності за трудовим каліцтвом.
З 01 червня 2005 року згідно виписки акту МСЕК ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва третьої групи згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням суду встановлено, що факт нещасного випадку стався 28 березня 2002 року, з 09.10.2002 року він отримував пенсію по інвалідності від загального захворювання третьої групи згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з вищевказаного суд вбачає доведеним право позивача на пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва третьої групи згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме з 09 жовтня 2002 року.
Таким чином, не зарахування трудового стажу за період з 09 жовтня 2002 року по 31 травня 2005 року для обчислення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва третьої групи згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є неправомірним.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2014 року - скасувати та винести нову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами ОСОБА_1, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 09 жовтня 2002 року по 31 травня 2005 року для обчислення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова