ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6456/14-ц
провадження № 6/753/560/14
"14" квітня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Цибулюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про зняття тимчасового обмеження права виїзду за межі України, -
04 квітня 2014 року Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з поданням про зняття тимчасового обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2.
В обґрунтування своїх заявлених вимог посилається на те, що у Відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 06.11.2006 р. та до повноліття дитини. 11.12.2008 року Дарницьким районним судом м. Києва у справі № 6-140/2008 винесено ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України. Оскільки заявником було надіслано заяву про повернення виконавчого документу без виконання, тому що до боржника відсутні матеріальні та майнові претензії, державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. У зв'язку з цим ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві звернулося до суду з поданням про зняття тимчасового обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2.
В судове засідання представник ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Суд, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-5660 від 19 грудня 2006 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 06.11.2006 р. та до повноліття дитини.
12.02.2007 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 24029733.
11.12.2008 року Дарницьким районним судом м. Києва у справі № 6-140/2008 винесено ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014 року стягувачем ОСОБА_4 на адресу ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві надіслано заяву про повернення виконавчого документу без виконання, оскільки до боржника відсутні матеріальні та майнові претензії (а.с.4).
Судом встановлено, що 06.03.2014 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_4 (а.с. 5).
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Положенням ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Також суд звертає увагу на те, що право на обмеження у праві виїзду за кордон належить службовим особам ВДВС відповідно до ст. 377-1 ЦПК України.
Згідно з п. 11.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за №512/5 у разі виконання боржником відповідних зобов'язань, у тому числі зі сплати аліментів, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.
06.06.2008 року та17.09.2012 року року Мін'юстом України надано роз'яснення щодо виконання ухвал про тимчасове обмеження в праві виїзду, згідно якого ухвала суду про тимчасове обмеження у праві виїзду виконується виконавчою службою. Лише у випадку виконання боржником своїх зобов'язань ця особа знімається з контролю Державною прикордонною службою України на підставі відповідної постанови. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження в 3-денний строк надсилається до Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Крім того, зняття особи /боржника/ з контролю обмеження у праві виїзду за межі України відбувається в порядку, передбаченому ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у разі виконання боржником зобов'язань, та у зв'язку з закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до адміністрації Державної прикордонної служби.
Відповідно до ст. 50 вказаного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи наведене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що подання ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку питання зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не віднесено до юрисдикції (компетенції) суду, регламентується зазначеними вище нормативними актами та відбувається шляхом винесення державним виконавцем відповідної постанови і скерування її до Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Керуючись Конституцією України, п. 18 ч. 3 ст. 11, ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», п. 11.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за №512/5, статтями208-210, 217, 293, 294, 377-1 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА