Рішення від 21.07.2014 по справі 910/10120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10120/14 21.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " РАБЕН Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн"

про стягнення 13 087,36 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ратушняк П.В. (за довіреністю від 06.11.2013);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 21 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

26.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від 21.05.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» про стягнення 13 087,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 07.07.2014.

Ухвалою суду від 07.07.2014 розгляд справи відкладено на 21.07.2014 в зв'язку з неявкою представника відповідача.

12.06.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач уточнив суму заборгованості відповідача на час розгляду справи та просив суд стягнути з останнього 14 449,81 грн. заборгованості.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

У судовому засіданні 21.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» (далі - Відповідач), укладено Договір транспортного експедирування № К81/2013-01 (далі - Договір).

За результатами виконання зобов'язань, згідно з умовами Договору, Позивачем Відповідачеві виставлено рахунки № 0000112348 від 27.12.2013, № 0000111456 від 30.11.2013, № 0000112195 від 19.12.2013, № 0000112447 від 31.12.2013, на загальну суму 9 873,01 грн.

Відповідач своїх зобов'язань з оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості, яка, з урахуванням нарахованих Позивачем штрафних санкцій, складає 14 449,81 грн.

Ухвалами Господарського суд уміста Києва від 29.05.2014, 07.07.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір транспортно-експедиторського обслуговування № К81/2013-01, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався за плату та за рахунок Відповідача надавати транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів територією України, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору, сторони визначають вартість послуг в рахунках на підставі Тарифної відомості, узгодженої сторонами, яка є додатком до Договору, а в разі, якщо така Тарифна відомість не підписана сторонами - на підставі діючої на час виконання послуг загальної (типової) Тарифної відомості Позивача.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється Відповідачем безготівково на поточний рахунок Позивача. Оплата здійснюється протягом семи банківських днів з дня отримання рахунку. Рахунки на оплату, як правило передаються та вручаються під підпис, або поштовим відправленням з описом та повідомленням про вручення. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Позивача.

Відповідно до умов Договору, Позивачем Відповідачеві надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування, що підтверджується товарно-транспортними накладними на вантаж № 012313377 від 19.12.2013, № 012321493 від 26.12.2013, № 012321508 від 26.12.2013, № 012318690 від 25.12.2013, № 012321462 від 25.12.2013, № 012321482 від 26.12.2013, № 012321524 від 26.12.2013, № 012305733 від 11.12.2013, № 012290518 від 26.11.2013, № 012290515 від 26.11.2013.

На підставі товарно-транспортних накладних Відповідачу виставлені рахунки та оформлені Акти здачі прийняття виконаних робіт № 0000111456 від 30.11.2013 та № 0000111456 від 30.11.2013 на суму 916,23 грн.; № 0000112195 від 19.12.2013 та № 0000112195 від 19.12.2013 на суму 1 379,88 грн.; № 0000112348 від 27.12.2013 та № 0000112348 від 27.12.2013 на суму 2 860,89 грн.; № 0000112447 від 31.12.2013 та № 0000112447 від 31.12.2013 на суму 4 715,91 грн., на загальну суму 9 873,01 грн.

З метою здійснення розрахунків за надані послуги, Позивачем на адресу Відповідача кур'єрською службою направлені та вручені рахунки Рахунки № 0000112348 від 27.12.2013 на суму 2 860,89 грн. (повідомлення про вручення від 13.01.2014), № 0000111456 від 30.11.2013 на суму 916.23 грн. (повідомлення про вручення від 11.12.2013), № 0000112195 від 19.12.2013 на суму 1 379,88 грн. (повідомлення про вручення від 27.12.2013), № 0000112447 від 31.12.2013 на суму 4 715,91 грн. (повідомлення про вручення від 17.01.2014).

Однак зазначені акти Відповідачем підписані та повернені Позивачу не були, оплата наданих послуг не здійснена.

13.03.2014 Позивачем, разом з Листом-вимогою про погашення заборгованості, на адресу Відповідача зазначені акти та рахунки відправлені повторно (фіскальний чек від 13.03.2014 із описом вкладення).

Відповідно до п. 2.11, 2.12 Договору, сторони підписують Акт здачі-прийняття наданих послуг, який є невід'ємною частиною Договору, по факту надання транспортно-експедиторських послуг. Акт здачі-прийняття наданих послуг, підписаний зі сторони Позивача, надається особисто (нарочно) представникові Відповідача, або надсилається поштовим відправленням чи засобами кур'єрської доставки. Акт здачі-прийняття наданих послуг повинен бути підписаний Відповідачем та повернутий Позивачу протягом трьох календарних днів з дати його отримання, але не пізніше семи календарних днів з дня направлення Акту здачі-прийняття наданих послуг поштовим відправленням чи засобами кур'єрської доставки. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень Відповідача, послуги вважаються наданими належним чином, а Акт здачі-прийняття наданих послуг - затвердженим, і таким, відносно якого у Замовника немає зауважень

Відтак, враховуючи вище обставини, Акти здачі-прийняття наданих послуг слід вважати затвердженими, а послуги - наданими належним чином.

Проте, Відповідач оплату наданих послуг не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 9 873,01 грн.

Факт існування заборгованості Відповідача підтверджений Довідкою № 68704 від 08.07.2014, наданою ПАТ «ІНГ Банк Україна», у якому відкрито поточний рахунок Позивача, відповідно до якої, за період з 03.06.2013 по 07.07.2014 на поточний рахунок Позивача не надходило грошових коштів від Відповідача на оплату рахунків № 0000112348 від 27.12.2013, № 0000111456 від 30.11.2013, № 0000112195 від 19.12.2013, № 0000112447 від 31.12.2013.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми боргу, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 9 872,91 грн. заборгованості за надані за Договором послуги правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 5.3.8 Договору встановлено, що за прострочення строків (термінів) оплати послуг, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше 30 календарних днів, додатково сплачується штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми боргу, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 590,39 грн. та штрафу в розмірі 1 974,60 грн. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до п 4.5 Договору, сторони узгодили, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов'язань за Договором, встановлюється на рівні показнику вартості короткострокових кредитів у національній валюті для суб'єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України, що встановлено станом на перший банківський день з дати виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання. Сторони визнають таку форму визначення розміру процентів справедливою та обґрунтованою.

Як вбачається з інформації, наданої Національним банком України у листі № 19-008/16330 від 11.04.2014 на запит Позивача, розмір середньозваженої процентної ставки за короткостроковими депозитами, залученими банками від суб'єктів господарювання, становив: 23.01.2014 - 7,3% річних, 23.12.2013 - 10,5% річних, 15.01.2014 - 8,4% річних, 29.01.2014 - 7,1% річних.

Наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 860,54 грн. та процентів за користування Відповідачем несвоєчасно сплаченими грошовими коштами у розмірі 351,37 грн. судом перевірено та встановлено, що розрахунки відповідають нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.3.9 Договору, за неподання (ненадсилання) підписаного Акту здачі-прийняття наданих послуг або письмових зауважень у строки, визначені п. 2.12 Договору, а також за ненадання (ненадсилання) узгодженої специфікації або зауважень в електронному вигляді у строки, визначені п. 4.2 Договору, Відповідач сплачує Позивачу штрафні санкції в розмірі 200 грн. за кожен випадок порушення.

Відтак, з урахуванням того, що Позивачем належним чином доведений факт надсилання Відповідачеві актів здачі-прийняття робіт, вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафу в сумі 800 грн. за неповернення ним таких актів, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином доведено факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором транспортного експедирування та розмір наявної заборгованості.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, тобто в сумі 14 449,81 грн., з яких 9 872,91 грн. - основна заборгованість, 590,39 грн. - пеня, 1 974,60 грн. - штраф, 800 грн. - штраф за неповернення актів здачі-прийняття робіт, 351,37 грн. - проценти за користування грошима, 860,54 грн. - інфляційні втрати.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9; ідентифікаційний код 36081058, р/р 26003001100027 в АТ "Піреус Банк МКБ" в м. Києві, МФО 300658, свідоцтво платника ПДВ №10028893, ІПН №36010526549) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6; ідентифікаційний код 32306522, п/р 26000003046600 в ПАТ "ІНГ Банк Україна", м. Київ, МФО 300539, ІПН 323065226539, номер свідоцтва 35608788) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 9 872 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят два) грн. 91 коп. основної заборгованості, 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. 39 коп. пені, 1 974 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 60 коп. штрафу, 800 (вісімсот) грн. 00 коп. штрафу за неповернення актів здачі-прийняття робіт, 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 37 коп. процентів за користування грошима, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 54 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало

Попередній документ
39925993
Наступний документ
39925999
Інформація про рішення:
№ рішення: 39925994
№ справи: 910/10120/14
Дата рішення: 21.07.2014
Дата публікації: 29.07.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: