"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/4351/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря Мосійчук І.М..
представника відповідача Пєчковської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2011
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011
у справі № 2а-16744/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Дніпро-Вікторія») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планові виїзні перевірки позивача та його Київської філії з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.08.2007 по 30.09.2009, за результатами якої 16.03.2010 складено акт №113/23-6/34956602
Згідно висновків вказаного акта, позивачем було порушено положення: п. 1.2., п. 1.15, ст. 1; пп. 4.2.12, п. 4.2 ст. 4; пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8; пп. 9.5.1, пп. 9.5.2. п. 9.5 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: при наданні послуги у сфері азартних ігор у гральних закладах, букмекерських конторах, позивач не утримував та не перераховував до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум виграшів та призів, отриманих в гральних закладах, внаслідок чого було занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 20846071,21 грн. (за 2008 рік - 24594634,34 грн., за І квартал 2009 року - 44892269, 69 грн.).
На підставі висновків, зазначених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000261740/0, яким позивачу було донараховано 20846071,21 грн. податку з доходів фізичних осіб, та застосовано штрафні санкції у сумі 41692142,42 грн.
Внаслідок процедури адміністративного оскарження до вищестоящих податкових органів відповідачем було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: від 27.05.2010 №0000261740/1, від 18.06.2010 №0000261740/2, від 02.11.2010 №0000261740/3 на суму 62538213,63 грн. (20846071,21 грн. - основний платіж, 41692142,42 - штрафні (фінансові) санкції).
Відповідності до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Тобто, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані використовувати опломбований та зареєстрований у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій реєстратор розрахункових операцій.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» визначено: «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; «автомат з продажу товарів (послуг)» - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості; «державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій»- перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» передбачено оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті збереження інформації, тощо.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено поняття «фіскалізація» - це перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови).
Так, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» розкривається поняття «фіскалізації» через нижче приведені терміни: фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо); фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», встановлює термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31.12.2006.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, місячних звітів та книг обліку розрахункових операцій встановлено, що за період з 14.08.2007 по 30.09.2009 через реєстратори розрахункових операцій проведено суми, що видані при поверненні товару у розмірі 69486904,03 грн.
Відповідно до пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону України від «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.
Пунктом 9.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено порядок оподаткування виграшів та призів.
Відповідності до пп. 9.5.1 п. 9.5 ст. 9 вказаного Закону, податковим агентом платника податку при нарахуванні на його користь доходу у вигляді призів, виграшів у лотерею (крім державних лотерей), інших розіграшів або виграшів в азартних іграх, є особа, яка здійснює таке нарахування.
При нарахуванні доходів у вигляді виграшів у лотерею (крім державних лотерей) або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати, понесені платником податку у зв'язку з одержанням такого доходу.
При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в казино, інших гральних місцях чи домах (далі по тексту - гральний заклад), за винятком гри в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом робочого дня (зміни).
При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу.
Доходи, зазначені у цьому підпункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
Порядок податкового обліку доходів та витрат платників податків - гравців у гральних закладах встановлюється центральним податковим органом.
Відповідно до пп. 9.5.2 п. 9.5 ст. 9 Закону України від «Про податок з доходів фізичних осіб», платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах (далі по тексту - гральний заклад), зобов'язаний включити до складу свого загального оподатковуваного річного доходу позитивну різницю між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року.
З метою здійснення податкового контролю будь-яка фізична особа-резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при вході до грального закладу, а відповідна службова особа такого грального закладу зобов'язана занести відомості про номер такого паспорта, ім'я та прізвище його власника, його громадянство, а у разі коли така особа є громадянином України - зареєстроване місце його проживання. На вимогу платника податку - гравця особа, що виплачує виграш, зобов'язана надати персоніфіковані відомості про такий виграш та понесені такою особою витрати. Порядок виконання норм цього підпункту визначається центральним податковим органом.
Підзаконним нормативно-правовим актом, на який відсилають норми пп. 9.5.2 є Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 №494 (далі по тексту - Порядок).
У відповідності до п. 2 вказаного Порядку, суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять свою діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, інших гральних місцях чи домах (далі по тексту - гральний заклад), зобов'язані забезпечити встановлений цим Порядком облік доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб.
Пунктом 3 визначено, що фізична особа-резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при вході до грального закладу. Службова особа грального закладу зобов'язана занести до журналу персоніфікації фізичних осіб - відвідувачів гральних закладів (далі по тексту - журнал) відомості про серію та номер такого паспорта, ім'я та прізвище його власника, його громадянство, а у разі коли така особа є громадянином України - зареєстроване місце його проживання.
Згідно з п. 6, на вимогу фізичної особи-гравця службова особа грального закладу повинна надати персоніфіковані відомості про виграш та понесені таким гравцем витрати шляхом оформлення та видачі довідки про виграш в азартні ігри та понесені у зв'язку з отриманням такого виграшу витрати (далі - довідка).
Зазначена довідка оформлюється у двох примірниках, один з яких отримує гравець, другий - залишається в гральному закладі.
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що оформлення довідки здійснюється в касі грального закладу на підставі заяви фізичної особи-гравця про закінчення гри при пред'явленні ним паспорта та наданні касиру всіх чеків за придбані фішки (жетони) або інші отримані документи, що засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, та залишку невикористаних (виграних) фішок (жетонів) або документів, що підтверджують виграш за підсумками проведеної азартної гри. На підставі наданих чеків касир підраховує витрати фізичної особи - гравця, а за наданими фішками (жетонами) або документами, що підтверджують виграш за підсумками проведеної азартної гри, - його виграш. Після підрахунку витрат фізичної особи-гравця всі надані чеки гасяться штампом касира, який проводив такий підрахунок.
У разі відсутності у фізичної особи-гравця чеків, що підтверджують попереднє придбання ним фішок (жетонів), або отримання документів, що засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, всі надані касиру фішки (жетони) та документи, що підтверджують виграш за підсумками проведеної азартної гри, враховуються як виграш такого гравця.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що за відсутності доказів наявності чеків у фізичної особи-гравця, що підтверджують попереднє придбання ним фішок (жетонів), касир мав враховувати всі фішки (жетони) як виграш та вираховувати з них суму податку. Враховуючи відсутність доказів зворотного з боку позивача, суди першої правомірно відмовили у задоволенні позову.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2011 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров