10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"22" липня 2014 р. Справа № 281/687/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "10" червня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок і виплату коштів ,
14 травня 2014 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок і виплату коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від "10" червня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі щодо невиплати ОСОБА_4 у повному розмірі коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року - протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, з застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, з урахуванням фактично виплачених коштів.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, про проведення перерахунку та виплати коштів, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегією суддів встановлено, що позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області; проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення; а також є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії, у сумах, які на думку позивача, є значно нижчими, ніж передбачено ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата - у зоні гарантованого (добровільного) відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Однак, ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного положення ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210.
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування та виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Положення пункту 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI, яким були внесені зміни до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, рішенням Конституційного суду України у справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, вище наведені положення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 01 січня 2014 року, такі обмеження не встановлені.
Враховуючи вищевикладене, починаючи з 01 січня 2014 року, є чинними і підлягають застосуванню:
- стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати.
Доводи відповідача, щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "10" червня 2014 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.
Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "10" червня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано: рек з пов про вруч
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса,2-а, смт.Лугини, Лугинський район, Житомирська область, 11301
- ,