Ухвала від 09.02.2012 по справі К/9991/48695/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року К/9991/48695/11

місто Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Стародуба О.П.,

суддів: Заїки М.М., Співака В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.02.2010 р. та рішення апеляційного суду Черкаської області від 02.06.2010 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про перерахунок та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дитині війни,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в жовтні 2009 року звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про зобов'язання нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2006 -2008 роки.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.02.2010 р. позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням сплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02.06.2010 р. постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.02.2010 р. змінено, зазначено період проведення відповідних виплат з 15.10.2008 р. по 31.12.2008 р. В іншій частині постанову залишено без змін.

З такими рішеннями судів не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій покликається на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги за касаційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди виходили з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 роки»в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на цей рік.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог за 2006-2007 роки та за період з 22.05.2008 р. по 14.10.2008 р., апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, відповідно до статей 99, 100 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції).

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванні та виплаті пенсій в Україні покладені саме на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, судами вірно визначено відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет України»та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.02.2010 р. та рішення апеляційного суду Черкаської області від 02.06.2010 р.-без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ

СУДДІ: М.М. ЗАЇКА

В.І. СПІВАК

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
39817056
Наступний документ
39817059
Інформація про рішення:
№ рішення: 39817057
№ справи: К/9991/48695/11-С
Дата рішення: 09.02.2012
Дата публікації: 21.07.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: