"17" липня 2014 р. м. Київ К/9991/44550/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Кобилянського М.Г.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області, третя особа: прокуратура Волинської області про перерахунок пенсії,
встановила:
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області, третя особа: прокуратура Волинської області про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ) з 06.07.2011.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 08 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано рішення від 04.08.2011 колегіального органу з призначення пенсії управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років протиправним та скасовано його. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області зарахувати 2 (два) роки 24 (двадцять чотири) дні навчання у вищому юридичному закладі до 20-річного стажу роботи в органах прокуратури, визнавши за ОСОБА_2 право на пенсію за вислугу років з часу звернення до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області - з 06.07.2011.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 08 листопада 2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року скасувати, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 08 листопада 2011 року залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходила службу на посадах середнього начальницького складу в органах внутрішніх справ з 29.12.1992 по 05.06.1995, з 06.06.1995 була прийнята на посаду помічника прокурора Іваничівського району Волинської області, а з 30.07.2001 була призначена на посаду старшого помічника прокурора Іваничівського району. 06.07.2011 ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII. Її стаж роботи на прокурорських посадах складав 18 років 06 місяців 06 днів.
Рішенням колегіального органу з призначення пенсії управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області від 04.08.2011 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні такої пенсії через відсутність необхідного стажу.
За умовами частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-XII, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення по 30 вересня 2011 року вислуги років не менше 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Відповідно до частини 6 цієї норми, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 14.06.2011 ОСОБА_2 наказом від 27.08.1988 №145-с була зарахована студентом вечірнього факультету Харківського юридичного інституту за спеціальністю «правознавство», а згодом була переведена на заочну форму навчання у цьому ж інституті, який закінчила у лютому 1994 року. Половина строку навчання у вищому навчальному закладі становить 2 роки 8 місяців 20 днів.
Відповідно до частини 3 статті 42 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.
Підпунктом 6.3 пункту 6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02 червня 1993 року № 161, передбачено, що вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Однак частиною 4 цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 01 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «стаж страховий», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Так, згідно зі статтею 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Крім того, відповідно до частини 3 цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Так, стаття 51 Закону № 1788-XII передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі Закону № 1789-XII.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо), у вищих навчальних закладах та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).
Вищезазначене свідчить, що питання ведення, контролю за веденням запису в трудовій книжці відомостей щодо трудового (в тому числі спеціального) стажу віднесено до компетенції роботодавця або, у виняткових випадках, юридичної особи, в якій власник трудової книжки провадить не трудову, але іншу основну свою діяльність. У випадку, коли така діяльність не є трудовою, а іншою, але не основною, зокрема навчання на заочному факультеті, відомості про неї не можуть стосуватись трудового стажу, а відповідно до пункту 2.18 Інструкції можуть вноситись до трудової книжки інформаційно. Такі дані не можуть заміщувати (поглинати) собою даних, що становлять безпосередньо трудовий стаж.
Аналіз наведених норм закону свідчить, що навчання на вечірніх та заочних факультетах у вищому навчальному закладі не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки включення цього періоду до вислуги років суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, так як закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2013 року №21-289а13.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Із урахуванням наведених обставин постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області, третя особа: прокуратура Волинської області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді М.Г. Кобилянський
І.В. Штульман