Справа № 2-а-5148/11/0222
Головуючий у 1-й інстанції: Задорожна Л.І.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
27 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Граб Л.С.
судді: Біла Л.М. Боровицький О. А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації про перерахунок пенсії,
У грудні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення ,яка виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011 рік.
Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2011 рік, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 3 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Між тим, всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана допомога виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року, відповідач неправомірно виплачував вказану допомогу в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 зазначеного Закону.
Таким чином, заявлені вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік є підставними та обґрунтованими, через що заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації, -залишити без задоволення, а постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М.
Боровицький О. А.