Справа № 2а/2218/5614/11
Головуючий у 1-й інстанції: Мазурок О.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
27 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Граб Л.С.
судді: Біла Л.М. Боровицький О. А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадмінстрації на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадмінстрації про стягнення заборгованості,
В березні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадмінстрації, в якому просив визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо виплат щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2011 року позов задоволено, а саме: визнано дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадмінстрації щодо відмови позивачу виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік неправомірною; здійснити нарахування та виплату позивачу за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
На підставі ст. 197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2011 року - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасники ліквідації аварії на Чорнобильські АЕС 2 категорії мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Всупереч ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу виплата допомоги на оздоровлення проведена у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, нараховано в розмірі 100 грн.
Не погодившись з наведеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Колегія суддів зазначає, що положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є діючими. На час спірних правовідносин їх не зупиняли та не змінювали інші нормативно-правові акти.
Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору повинні застосовуватись приписи ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", якими встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2010рік.
Ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" також визначає, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги. Тобто, це є щорічна одноразова допомога на оздоровлення, яка не може бути поділена, і виплачується у повному обсязі за весь рік.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанова прийнята на підставі матеріалів справи та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадмінстрації, -залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2011 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М.
Боровицький О. А.