Справа № 2а/229/2185/12
Головуючий у 1-й інстанції: Гарник М.С.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
27 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Граб Л.С.
судді: Біла Л.М. Боровицький О. А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 05 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області про перерахунок пенсії,
У вересні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення ,яка виплачується у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2011 рік.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 05 червня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2011 рік, у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом ІІ групи та віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам І-ІІ груп виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІІ групи -в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у 2011 році допомога на оздоровлення виплачена позивачеві у розмірі 120грн.
Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Крім того, колегія суддів зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, відповідачем неправомірно у 2011 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, заявлені вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік є підставними та обґрунтованими, через що заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, -залишити без задоволення, а постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 05 червня 2012 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М.
Боровицький О. А.