6 травня 2008 року. м. Івано-Франківськ
Колегія Суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Гандзюка В.П., суддів - Гриновецького Б.М. , Ткачук Н.В. з участю прокурора Левенець Я.І., захисника ОСОБА_1 розглОСОБА_3вши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Богородчанського районного суду від 25 січня 2008 року,
Цим вироком
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка с Пороги та мешканка с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області, яка має середню освіту, неодружена, має малолітню дитину, непрацює, інвалід другої групи, судима 24.05.2006 року Богород-чанським районним судом за ст. 121 ч.1 КК України на п'ять років позбавлення волі та звільнена від відбування покарання на підставі ст. 79 КК України з іспитовим строком на 1 рік 3 місяці, громадянка України виправдана за на підставі ст. 6 п.2 КПК України за відсутності в її діях складу злочину, передбаченого ст. 166 КК України.
Справа № 11-157/2008 р. Головуючий у 1-й ін. А. Могила
Категорія ст. 166 КК України Доповідач В. Гандзюк
Підсудна ОСОБА_2 обвинувачувалася в злісному невиконанні встановлених законом обов'язків по догляду за своєю дитиною ОСОБА_3, що спричинило тяжкі наслідки.
Як зазначено в обвинуваченні, цей злочин підсудна вчинила за таких обставин.
Народивши ІНФОРМАЦІЯ_2 дочку ОСОБА_3, ОСОБА_2 надалі нехтувала своїми обов'язками матері виховувати її, піклуватися про її стан здоров'я та фізичний розвиток, не забезпечувала нормальні побутові умови проживання та належне харчуванням, залишала дитину на тривалий час без догляду.
Внаслідок неправомірних дій матері малолітня дитина часто хворіла інфекційними захворюваннями, хронічним розладом харчування, що призвело до дефіцитної анемії, частих гастроентироколітів, рахіту 3 ступеня, підгострого перебігу, гіпоплазії емалі зубів, затримки психічного стану на самотогенній основі. Загальний розвиток дитини не відповідає її віку.
Виправдовуючи ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу злочину, суд вказав на відсутність об'єктивних доказів протиправної поведінки підсудної щодо дитини.
В своїй апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки, на його думку, суд неповно дослідив дійсні обставини справи та дав неправильну оцінку здобутих на досудовому слідстві доказам, які підтверджують вину підсудної у вчиненні нею зазначеного злочину.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, ОСОБА_2 та її захисника, які заперечили апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.
Так, постановляючи виправдувальний вирок, суд виходив з того, що зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані.
Однак, такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи і є передчасним.
Судом було допущено явну неповноту судового слідства, не використано всі можливості збирання додаткових доказів, що призвело до непереконливих висновків суду щодо відсутності в діях підсудної складу злочину.
Зокрема, суд не допитав в судовому засіданні та не оголосив показання всіх свідків, які були запропоновані прокурором на підтвердження обвинувачення. Невмотивовано було від-
хилено клопотання прокурора про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який як працівник міліції проводив перевірки скарг сусідів на поведінку підсудної.
Також не був викликаний в судове засідання та не допитаний батько підсудної ОСОБА_5 , який був безпосереднім свідком поведінки своєї дочки та її ставлення до дитини. Не виконано ще ряд процесуальний дій суду для повного встановлення дійсних обставин справи.
Ставлячи в основу свого рішення повністю змінені на протилежно в судовому процесі показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 , суд не встановив причину такої зміни.
Разом з тим, суд не взяв до уваги висновок судово-медичної експертизи, яким встановлено причинний зв'язку між станом здоров'я дитини та діями, що ставилися в обвинувачен- • ня підсудній. При цьому, у вироку не зазначено в чому саме полягає недостовірність цього висновку і якими доказами він спростований.
Крім цього, судом допущено суперечності своїх висновків щодо підстав виправдання, які передбачені в ст. 327 КПК України. Так в мотивувальній частині вироку суд зазначив про недоведеність вини підсудної у вчиненні злочину, оскільки її вина не підтверджена доказами, а в резолютивній частині вказав на відсутність в її діях складу злочину.
За таких умов, вирок суду не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому він підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді слід більш повно дослідити зібрані докази і за умови їх достатності постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Богородчанського районного суду від 25 січня 2008 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.