Справа № 22ц-20423/2008 Головуючий у І інстанції - Грищенко Н.М.
Категорія-32(І) Доповідач - Неклеса В.І.
2008 р. березня 12 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Неклеси В.І.
суддів: Карнаух В.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі Герасимчук Г.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач - ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2.
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом ВАТ „КЗРК" та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Фонд) про стягнення у відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я 66 400 грн. з ВАТ „КЗРК" та 3320 грн. з Фонду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 1986 року по 1996 рік працював на шахті ВАТ „КЗРК".
Висновком МСЕК від 16.03.2005 року йому була вперше встановлена втрата працездатності у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 30 % і було встановлено III групу інвалідності.
У зв'язку з втратою працездатності йому була завдана моральна шкода.
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 відмовився від своїх позовних вимог до Фонду.
Рішенням суду позовна заява задоволена частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди з ВАТ „КЗРК" - 22 500грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від ю липня 2007 року було скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21.11.2006 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким стягнути з ВАТ „КЗРК" у відшкодування моральної шкоди 22500 грн., оскільки судом при ухвалені рішення не вірно застосовані норми чинного законодавства, якими регулюються правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Висновок районного суду, що відповідальність за заподіяння моральної шкоди відшкодовується на підставі положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи висновком МСЄК від 16.03.2005 року позивачу була первинно встановлена втрата працездатності у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 30 % і встановлено III групу інвалідності.
Положеннями ст.ст.21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, що діяла до прийняття Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", передбачено обов'язок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст.ст.21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше за висновком МСЕК.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право на отримання потерпілим страхових виплат, у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі за моральну шкоду, виникає з дня встановлення йому такої стійкої втрати працездатності вперше за висновком МСЕК, тобто із 16.03.2005 року.
Висновок районного суду в тій частині, що позивачу не була завдана моральна шкода бездіяльністю відповідача ВАТ „КЗРК", який з 16.04.1992 року по 27.04.2000 року необгрунтовано відмовляв в складенні акту форми Н-1 у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи, оскільки дійсно позивач не надав доказів, що діями чи бездіяльністю ВАТ „КЗРК" йому була заподіяна моральна шкода.
Таким чином, підстав передбачених законом для скасування законного рішення немає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.