"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/43358/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, -
ОСОБА_4 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання незаконними дій з примусового входження до житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4; визнання незаконними дій щодо опису і арешту майна, яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності без виділення частки в майні; визнання незаконним та скасування акту опису й арешту майна від 22.12.2011р., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
27 липня 2011року, Красногвардійським районним судом Автономної Республіки Крим у цивільній справі №2-950/2011, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суми в розмірі 5774,22 грн.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16 грудня 2011року, державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим у справі №2-950/2011.
Постановами старшого державного виконавця ВДВС Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим від 16 грудня 2011 року, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів №2-950/2011 та №2-415 об'єднанні у зведене виконавче провадження.
22 грудня 2011 року, Відділом державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим складено акт опису й арешту майна, згідно якого описано та накладено арешт на об'єкти рухомого майна в кількості 20 позицій, перелік яких наведено у акті та додатку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Відділу державної виконавчої служби, позивач звернулась до суду.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо правомірності прийнятого відповідачем вказаного рішення від 22 грудня 2011 року, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, з яким погодився апеляційний суд дійшли висновку, що Відділ державної виконавчої служби при прийнятті рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, за наявності передбачених Законом України "Про виконавче провадження" підстав.
Проте, перевіривши матеріали справи, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком суду попередніх інстанції, так як позивачем порушений строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст. 181 КАС України.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо проникнення до житла та опису і арешту майна від 22 грудня 2011 року.
Згідно приписів ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Із змісту позовної заяви не вбачається, що позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду. Вирішуючи спір поза межами десятиденного строку звернення до суду, суди попередніх інстанції не звернули уваги на приписи ст.181 КАС України та передчасно дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Тому, у разі порушення цього строку слід застосовувати приписи статті 100 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, з урахуванням відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд касаційної інстанції, вважає що судами попередніх інстанцій помилково не застосовані наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України (чинного на час звернення до суду) або не встановлені підстави для поновлення пропущеного строку.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З урахуванням порушень, встановлених ст. ст. 99, 100, 181 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому слід зазначити, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження шляхом проникнення до житла діяв відповідно до п.15 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі ухвали Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 11 року про примусове проникнення до житла у справі №6-116/2011, в рамках виконавчого провадження №2-950/2011.
Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець