"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/26427/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, -
ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області, в якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області та зобов'язати нарахувати і виплатити не отриману нею пенсію за минулий період.
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2012 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги частково, на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області як отримувач пенсії за віком з 14 липня 1997 року, що підтверджується матеріалами пенсійної справи №172964.
Згідно протоколу від 13 червня 2011 року про спосіб виплати пенсії, розпорядженнями про перерахунок пенсії від 15 квітня 2003 року та від 12 січня 2005 року, рухом коштів на особовому банківському рахунку 80861 у філії № 5372 Сніжнянського відділення Ощадного банку України, позивачка ОСОБА_4 з 2001 року і в подальшому отримувала пенсію шляхом перерахування пенсії на банківський рахунок, що зазначений вище.
При цьому встановлено, що ОСОБА_4 з 15 грудня 2005 року виїхала та перебувала в Греції. До часу повернення до України та звернення до відповідача з заявою від 20 червеня 2011 року ОСОБА_4 перерахуванням й отриманням своєї пенси не цікавилась, щомісячно своєчасно пенсію не отримувала.
У зв'язку з неотриманням за повідомленням банківської установи позивачкою ОСОБА_4 щомісячних виплат пенсій протягом року після переведення виплати на поштове відділення пенсійні виплати також не отримувались впродовж шести місяців. У зв'язку з неповідомленням ОСОБА_4 поважності причин неможливості отримання нею пенсії, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Сніжне нарахування пенсії позивачу було припинено.
20 червня 2011 року ОСОБА_4 звернулась до Управлінням Пенсійного фонду України у м. Сніжне із заявою про виплату своєчасно не отриманої пенсії.
Відповідачем в червні 2011 року була виплачена сума пенсії у розмірі 9433,54 грн., з яких у тому числі 6935,05 грн., як одноразова виплата пенсії згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 19 червня 2008 року по 31 травня 2009 року, тобто за останні три роки, що передували дню звернення за отриманням пенсії.
Позивач, вважаючи такі дії неправомірними, звернулась до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Сніжне правомірно було припинено нарахування пенсії позивачу, оскільки ОСОБА_4 не отримувала пенсію протягом року після переведення виплати на поштове відділення позивачкою пенсійні виплати також не отримувались впродовж шести місяців без повідомлення поважності причин неможливості отримання нею пенсії.
Проте, перевіривши матеріали справи щодо правомірності дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком суду попередніх інстанції, оскільки даючи правову оцінку обставинам у справі та співоцінуючи їх із матеріалами справи, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів не відповідають обставинам встановленим по справі.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 вказаного Закону, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови № 7 Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.
Вказані вимоги закону судами попередніх інстанцій були проігноровано, а саме, даючи правову оцінку діям Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області, суди не витребувала та не дослідили під час судового розгляду рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про припинення позивачу виплати пенсії, яке впливає на вирішення справи по суті позовних вимог.
Відсутність вказаного документу в матеріалах справи перешкоджає визначенню та оцінці правомірності дій відповідача при припиненні позивачу виплати пенсії.
Також, всупереч вимог п.3 ч.1 ст. 2 КАС України судами не з'ясовано, чи була повідомлена позивач про розгляд її питання щодо припинення виплати пенсії.
З огляду на те, що зазначені обставини мають суттєве значення для визначення правових норм, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та давати їм оцінку, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 222, 227, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець