19 червня 2014 року м. Київ К/9991/21244/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничого кооперативу науково-виробничий кооператив «Наско»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012
у справі № 2а-4819/11/1470
за позовом Виробничого кооперативу науково-виробничого кооперативу «Наско»
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
про визнання протиправним наказу та дій
Виробничий кооператив науково-виробничий кооператив «Наско» (далі по тексту - позивач, ВК НВК «Наско») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним наказу та дій.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку позивача щодо правовідносин з контрагентами за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 12.05.2011 №592/23-300/13860193.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. ст. 77.78 ПК України.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого така перевірка може бути проведена у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 15.04.2011 було вручено позивачу лист від 12.04.2011 №2455/10-322 з проханням надати відповідні пояснення та їх документального підтвердження. Проте, зазначені пояснення так і не були надані.
Таким чином, були наявні всі підстави для проведення перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідачем було прийнято рішення про проведення перевірки та видано наказ від 05.05.2011 №896, який було направлено на адресу позивача разом із повідомленням про дату та час проведення перевірки. Крім того, на адресу позивача також було направлено повідомлення про дату та час складання і підписання документу щодо результатів проведення перевірки.
Судами вірно зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. А відсутність правовідносин в свою чергу виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової Інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків.
Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує для позивача певних правових наслідків.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення перевірки та висновків викладених в акті перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Виробничого кооперативу науково-виробничий кооператив «Наско» відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)І.В. Приходько
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова