"26" червня 2014 р. м. Київ К/9991/36669/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Білуги С.В., Лиски Т.О.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про перерахунок пенсії,
У серпні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 10 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2012 року, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо розрахунку та призначення ОСОБА_4 пенсії із врахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 18 грудня 1990 року по 22 березня 1993 року та з 12 жовтня 1994 року по 16 грудня 1996 року без пільгового обчислення. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунки пенсії позивача з 1 липня 2011 року із зарахуванням вказаного періоду його роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1 рік та 6 місяців.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що останній не надав оригіналу трудового договору або довідки підприємства, якою підтверджено право позивача на пільги.
Однак судами в ході судового розгляду на підставі записів в трудовій книжці позивача і наявних у справі інших письмових доказів встановлено, що позивач дійсно працював з 18 грудня 1990 року по 22 березня 1993 року та з 12 жовтня 1994 року по 16 грудня 1996 року у районах Крайньої Півночі на архіпелазі Шпіцберген.
За час роботи позивач користувався пільгами для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, встановленими Указами Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1945 року, від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, про що зазначено в архівній довідці Державного тресту «Артиквугілля» від 12 жовтня 1994 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788 із змінами в редакції від 16.04.2009 року особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, і мають повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно: до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі"; постанови Ради Міністрів Союзу СРСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі"; Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Згідно з пунктом "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 10 лютого 1960 року працівникам, що переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надається додатково пільга зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.
Відповідно до абз.2, 3 ст.6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною 2 ст.4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Враховуючи, що позивачем надано трудову книжку та архівну довідку № 2-ОК від 12 жовтня 1994 року, в якій зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі в тресті «Арктикуголь» та про користування відповідними пільгами, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з урахуванням частини 5 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV вказаних документів достатньо для підтвердження права на пільгове обчислення страхового стажу навіть за умови відсутності письмового трудового договору.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.
Колегія суддів вважає, що судами прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області залишити без задоволення, а постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
С.В. Білуга
Т.О. Лиска