"19" червня 2014 р. м. Київ К/9991/40296/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І. (доповідач), Лиски Т.О., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Вінницького гарнізону, ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування незаконного припису військового прокурора №549 від 27.02.2006 року, розпорядження військового комісара №ХЛ-61138 від 9.03.2009 року і повернення суми недоплаченої пенсії,
У квітні 2009 року позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідачів з утримання 20% з пенсії на відшкодування необгрунтованих пенсійних виплат та скасувати припис військового прокурора №549 від 27.02.2006 року і розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ-61138 від 9.03.2006 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і постановити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач є учасником бойових дій і згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.03.1991 року пенсія йому призначена з 1.01.1991 року за вислугу 23 роки.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва було зобов'язано Київський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок розміру пенсії позивача та виплатити недоплачені до пенсії кошти і цей військовий комісаріат самостійно зробив перерахунок пенсії позивача і у 2005 році добровільно перерахував на його користь кошти в сумі 28225,00 гривень.
Прокуратурою Вінницького гарнізону 27.02.2006 року на ім'я Вінницького обласного військового комісара було внесено припис за №549 про усунення порушень закону та відшкодування завданих збитків, в якому було вказано, що в ході прокурорської перевірки встановлено, що в порушення ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і п. 136 «Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей», затвердженого наказом Міністра Оборони України №205 від 8.08.1994 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 по підробленому рішенню Оболонського районного суду м. Києва від 30.11.2004 року по справі №2-6180/2004 пенсіонеру Міністерства оборони України ОСОБА_1 нарахована доплата до пенсії та перерахована пенсія до виплати у збільшеному розмірі. Внаслідок вказаних дій цьому пенсіонеру було безпідставно через відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» виплачено кошти в сумі 28633,88 грн.
На виконання зазначеного припису Вінницький обласний комісаріат 9.03.2006 року надіслав керуючому міським відділення Ощадбанку у м. Вінниці розпорядження за №ХЛ-61138, в якому просив утримати щомісячно по 20% з пенсії позивача до повного погашення утвореної переплати в сумі 28633,88 грн., в результаті чого станом на 1.05.2009 року із пенсії позивача фактично утримано кошти в сумі 10645,73 грн., що підтверджується довідкою ВАТ «Державний ощадний банк України» від 10.04.2009 року №16/02-24-680.
Також було становлено факт відсутності рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.11.2004 року по справі №2-6180/2004 року за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується листом Оболонського районного суду м. Києва від 7.12.2005 року за №Г-10.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» від 5.11.1991 року №1789-XII письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Згідно ст. 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ) відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 50 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які, відмовляючи у задоволенні позову, правильно виходили з того, що надміру виплачені кошти пенсіонеру внаслідок зловживань з його боку можуть бути стягнуті.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230,231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
Т.О.Лиска
Ю.Й.Рецебуринський