Справа № 161/10529/14-к
Провадження № 1-кп/161/477/14
м. Луцьк 09 липня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014030130000131, що надійшов з прокуратури Луцького району 02.07.2014 року з угодою про примирення між підозрюваною та потерпілими відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, гр.України, з середньою освітою, заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 будучи приватним підприємцем та з 2010 року займаючись заготівлею та продажем сільськогосподарської продукції, на початку вересня 2010 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи в АДРЕСА_2 , шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_4 , що виразилось у повідомленні неправдивої інформації, зокрема про реалізацію врожаю моркви по ціні 1,50 грн. за 1 кг, та повернення отриманих коштів після її реалізації, хоча наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та повертати кошти не мала, заволоділа, таким чином, 1000 кг моркви, кошти за її реалізацію обернула на свою користь та використала на власні потреби, спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1500 грн.
Вона ж, повторно, в кінці жовтня 2012 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи в с.Смолигів Луцького району, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_5 , що виразилось у повідомленні неправдивої інформації, зокрема про реалізацію врожаю картоплі по ціні 60 коп. за 1 кг, та повернення отриманих коштів після її реалізації хоча наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та повертати кошти не мала, заволоділа, таким чином, 21000 кг картоплі, кошти за її реалізацію обернула на свою користь та використала на власні потреби, повернувши потерпілому лише 1000 грн., спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 11600 грн.
Вона ж, повторно, на початку жовтня 2013 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи в с.Смолигів Луцького району, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_6 , що виразилось у повідомленні неправдивої інформації, зокрема про реалізацію врожаю картоплі по ціні 3,30 коп. за 1 кг, та повернення отриманих коштів після її реалізації хоча наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та повертати кошти не мала, заволодівши, таким чином, 3663 кг картоплі, кошти за її реалізацію обернула на свою користь та використала на власні потреби, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 12090 грн.
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Під час досудового провадження між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_7 , зокрема, 27.06.2014 року укладено угоду про примирення.
Згідно з угодою сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченою. В межах угоди встановлено строк відшкодування шкоди, зокрема потерпілій ОСОБА_4 до 01.12.2014 року - 1500 гривень, потерпілому ОСОБА_5 до 31.12.2014 року - 11600 гривень, потерпілому ОСОБА_6 до 02.02.2015 року - 12090 гривень. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_7 буде призначене покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в сумі 650 гривень; за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу в сумі 850 гривень. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в сумі 1000 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена визнала себе винуватою, згідно ст.12 КК України, віднесені, відповідно, до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, а потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожен зокрема, цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст.65, 53 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачена погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_7 .
Згідно ст.1 п.»в» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року звільненню від відбування покарання підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_7 на день набрання чинності Законом України "Про амністію" від 08.04.2014 року має дитину, якій не виповнилось 18 років - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.2000 року, окрім того, обвинувачується у вчиненні злочинів, які згідно ст.12 КК України, не є тяжкими або особливо тяжкими, раніше не судима, протягом останніх десяти років амністія до неї не застосовувалась, нею подано заяву про застосування Закону «Про амністію», а тому вона підпадає під дію ст. 1 п. ”в” Закону України “Про амністію“ від 08.04.2014 року та звільненню від призначеного судом покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, ст.1 п. “в”, ст.9 Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року (з змінами від 06.05.2014 року), ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд,
Угоду про примирення від 27.06.2014 року у кримінальному провадженні №12014030130000131, укладену між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_7 - затвердити.
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України, призначивши покарання:
- за ст. 190 ч.1 КК України - у виді штрафу в сумі 650 (шістсот п'ятдесят) грн.;
- за ст. 190 ч.2 КК України - у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.;
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань визначити до відбуття ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 70 КК України у виді штрафу в сумі 1000 грн., на підставі ст.1 п.”в” Закону України “Про амністію“ від 08.04.2014 року.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.