Справа № 819/900/14-a
"04" липня 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Білоус І. О.
при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.
за участю позивача ОСОБА_1
представників відповідачів Лисиканич М. В. Федущак А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради, Відділу Держземагенства у Тернопільському районі про визнання дій та рішення неправомірним, зобов"язання розглянути звернення,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Великогаївської сільської ради, Відділу Держземагенства у Тернопільському районі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на то, що у березні 2014 року звернулась із заявою до Валикогаївської сільської ради, в якій просила надати їй дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та безоплатній передачі їй у власність земельної ділянки 0,0534 га, розташованої у с. В. Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Цією земельною ділянкою вона разом із чоловіком з 1994 року ( 0,62 га) фактично користувалась, та в подальшому була приватизована у розмірі, меньшому за той, що фактично використовувався. За це чоловік сплачував земельний податок, з розрахунку на 0,62 га, тобто у розмірі, більшому ніж передбачено правовстановлюючими документами. За результатами розгляду заяви позивача Великогаївською сільською радою винесено рішення № 320 від 28.03.2014 р., яким відмовлено у задоволенні її заяви, з огляду на відсутність в даний час на території Великогаївської сільської ради вільних земельних ділянок. З прийнятим рішенням вона не згодна, оскільки вважає, що ділянка, про надання якої вона просила у заяві, є вільною від прав третіх осіб. Тому, вважає що перешкод щодо її передачі у власність на день її звернення не існувало.
В судовому засіданні подала заяву про збільшення позовних вимог, а саме, по п. 2, щодо вимог до відповідача 1 просила зобов»язати Великогаївську сільську раду розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо безоплатної передачі земельної ділянки площею 0,0534 га для особистого селянського господарства, по п. 3 щодо вимог до відповідача 2 - визнати неправомірними дії щодо обліку земельної ділянки в землях загального користування.
Представник відповідача 1 - Великогаївської сільської ради проти заявленого позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Вважає оскаржене рішення прийнятим на підставі та у спосіб, що передбачено чинним земельним законодавством. Наголошує на тому, що інвентаризація земель, що знаходяться на території Великогаївської сільської ради не проведена, вільних ділянок що призначені (можуть бути призначені) в наявності немає. Також звернув увагу на невиконання позивачем при подачі 20.03.2014 р. заяви вимог порядку встановленому ст. 118 Земельного кодексу України, а саме, відсутність відповідних додатків до заяви. Крім того вважає, що при подачі заяви позивачем порушено вимоги щодо підсудності даної справи у зв'язку із наявністю спору про право. На підставі поданих заперечень просить у задоволенні поданої заяви відмовити.
Представники відповідача 2 проти позову заперечували. Вважають, що Відділом Держземагенства у Тернопільському районі права позивача не порушувались. Щодо визнання неправомірними дії щодо обліку спірної земельної ділянки в землях загального користування, представник пояснив, що відомості щодо земель на території Великогаївської сільської ради Тернопільского району вносились у1996 році на підставі даних технічного звіту, з того часу інвентаризація земель не проводилась, зміни щодо складу земель не вносились. Пояснив, що проведення інвентаризації входить до повноважень сільської ради, але складання відповідної документації потребує значних витрат. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення позивача представників відповідачів, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
20.03.2014 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до сесії Великогаївської сільської ради в якій просить надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства та складання документів, що посвідчують право власності. До даної заяви додала копію довідки з Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області ( а. с. 11-13).
За результатами розгляду даної заяви, двадцять дев'ятою сесією шостого скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, у зв'язку із відсутністю в даний час на території Великогаївської сільської ради (в межах населеного пункту) вільних земельних ділянок.
Не погодившись із таким рішенням позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім інших, належать розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.
Крім того, цією ж статтею до повноваження сільської ради віднесено організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Ст. 122 ЗК України встановлено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. А саме. ч. 1 передбачено, що
сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Ст. 83 ЗК України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
П. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05. 1997 р. № 280/97 (далі - Закон № 280/97) встановлено, що, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної міської ради належить вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Як зазначало вище, у оскарженому рішенні відповідача 1 від 28.03.2014 р. підставою відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів є , що посвідчують право власності на цю земельну ділянку є відсутність в даний час на території Великогаївської сільської ради (в межах населеного пункту) вільних земельних ділянок.
Натомість, судом при з»ясуванні обставин справи та перевірці їх належними та допустимими доказами встановлено наступне.
Тернопільською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук виготовлено технічний звіт по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Великогаївської сільської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області ( а. с. 105-108).
Відомості, що містяться у даному звіті стали підставою для внесення інформації до державної статистичної звітності щодо обліку земель Великогаївської сільської ради, зміни до якої на час розгляду даної справи, з моменту складання зазначеного звіту не вносились.
Як вбачається із даних цього звіту, та підтверджується відомостями, що містяться у довідці форми № 6-зем, спірна земельна ділянка належить до земель загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). А саме, відповідно до зазначеного технічного звіту, спірна земельна ділянка вкрита чагарниками ( а. с. 105 -106).
Проте, протягом судового розгляду справи з'ясовано, що рішенням другої сесії 32 скликання № 17 від 28.12.1994 р. ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,79 га, з них 0,17 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в с. Великі Гаї по вул. Паркова та 0,62 га для ведення особистого селянського господарства, якою він разом із дружиною користувався, обробляв, та сплачував за неї земельний податок ( а. с. 13).
В подальшому, за заявою про зміну дії рішення № 17 від 28.12.1994 р. ОСОБА_5, рішенням месії № 362 від 23.09.2005 р. внесено зміни у рішення № 17 від 28.12.1994 р. та передано ОСОБА_5 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1959 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та 0,5407 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі якого йому було видано державні акти на право власності ( а. с. 65-99, 37-39).
При цьому, суд звертає увагу на то, що при дослідженні збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів , що міститься у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку землевласника ОСОБА_5 ( а. с. 77) та даних технічного звіту ( а. с. 105-106) вбачається, що надана ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства земельна ділянка площею 0,5407 га належить, відповідно до відомостей що містить звіт ( а. с. 105) до земель вкритих лісом. Натомість, у експлікації земель (форма 6-зем), що міститься у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку землевласника ОСОБА_5 зазначено, що дана земельна ділянка площею 0,5407 належить до сільськогосподарських угідь (рілля).
Судом також встановлено, що фактичний стан земельної ділянки у наданні у власність якої відмовлено позивачу не відповідає відомостям, що містяться у даних державної статистичної світності, що підтверджується даними технічної документації, виготовленої під час розгляду справи «Тернопільським геодезичним центром» на замовлення позивача ( а. с. 61-64), даними з мережі Інтернет ( а. с. 52), матеріалами фото фіксації земельної ділянки площею 0,0534 га, та поясненнями спеціаліста «Тернопільського геодезичного центру» ОСОБА_6, який підтвердив, що при виготовленні технічної документації при наданні у власність земельних ділянок ОСОБА_5, та суміжним землекористувачам Перкач, Яким та Щур, було допущено технічні помилки, які можливо усунути без зміни розміру та конфігурації цих земельних ділянок. Також спеціаліст підтвердив відсутність чагарників на земельній ділянці про надання у власність якої просить ОСОБА_1 та те, що дана земельна ділянка фактично використовується позивачем для ведення особистого селянського господарства.
Як зазначалось вище, до повноважень сільської ради, визначених ст. 12 ЗК України входить крім іншого, організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Аналізуючи обставини встановлені у судовому засіданні та підтверджені належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не виконуються вищенаведені обов'язки, передбачені ст. 12 ЗК України, щодо організації землеустрою, координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів та здійсненню контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, оскільки судом в процесі розгляду справи здобуто належні та беззаперечні докази відсутності належного обліку та контролю за використанням та охороною земель, інвентаризація яких на території Великогаївської сільської ради не проводилась на протязі майже 20 років, та фактичний стан яких не відповідає даним що містяться у технічному звіті по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться та території даної сільської ради. На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність на час винесення ос пореного позивачем рішення належних та беззаперечних доказів відсутності вільних земельних ділянок на території Великогаївської сільської ради (в межах населеного пункту), а відтак, і до висновку про відсутність підстав для винесення оспореного позивачем рішення.
Крім того, суд звертає увагу на то, що у преамбулі рішенні відповідача 1 від 28.03.2014 р. № 320 містяться відомості, що також свідчать про відсутність належного виконання відповідачем 1 повноважень, покладених на нього ст. 12 ЗК України, а саме, посилання на розгляд звернення адміністрації Тернопільского обласного протитуберкульозного диспансеру про дозвіл на складання технічної документації із землеустрою, замість посилання на розгляд звернення ОСОБА_1, та посилання на Постанову від 11.04.2002 р. N 502 Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, яка втратила чинність згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 року N 154, тобто, була нечинною на момент ухвалення оспореного рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведену відсутність підстав для винесення відповідачем 1 оспореного позивачем рішення, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем 1 рішення, що є предметом оскарження у даній справі, не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим підлягає до визнання протиправним та підлягає до скасування.
При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідача 1, як на підставу для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачу, посилання на відсутність відповідних додатків у вигляді графічних матеріалів, з огляду на відсутність серед підстав відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, зазначених у ч. 7 ст.116 ЗК України, такої підстави.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача до відповідача 2 щодо визнання неправомірними дії щодо обліку земельної ділянки в землях загального користування, оскільки відомості у статистичну звітність вносились на підставі даних Технічного звіту по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Великогаївської сільської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області у 1995 році, та не змінювались станом на час розгляду справи, внаслідок відсутності проведення інвентаризації земель відповідачем 1.
Вирішуючи питання про необхідність зобов"язання відповідача 1 розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо безоплатної передачі земельної ділянки площею 0,0534 га для особистого селянського господарства, суд зазначає, що вирішення вказаних питань за умови наявності відповідних документів та їх відповідності вимогам закон є виключною компетенцією сільської ради, тому дана вимога, з огляду на те, що суд прийшов до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 28.03.2014 р. № 320 та необхідність належного захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах - підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, та за результатами оцінки судом наданих сторонами доказів стосовно дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, зважаючи на встановлену невідповідність правової поведінки відповідача 1 у спірних правовідносинах вимогам законодавства, що їх врегульовує, та недотримання ним вимог п. 1 - 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, при прийнятті оскаржуваного рішення - суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправним прийнятого відповідачем рішення № 320 від 28.03.2014 р. в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку у зв"язку з відсутністю в даний час на теріторії Великогайвської сільської ради (в межах населеного пункту) вільних земельних ділянок та зобов'язання відповідача 1 розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо безоплатної передачі земельної ділянки площею 0,0534 га для особистого селянського господарства.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задвольнити частково.
2. Скасувати рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району шостого скликання двадцять дев"ятої сесії № 320 від 28.03.2014 р. у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку у зв"язку з відсутністю в даний час на теріторії Великогайвської сільської ради (в межах населеного пункту) вільних земельних ділянок.
3. Зобов"язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 04.07.2014 р.
Суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.