Провадження № 22ц/790/4939/14 Головуючий 1 інст. - Сілантьєва Е.Є.
Справа №645/12287/13
Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.
02 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Черкасова В.В.
суддів - Кукліної Н.О., Бобровського В.В.
при секретарі - Чемерис Л.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської медичної академії післядипломної освіти
на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 червня 2014 року
по цивільній справі за позовом Харківської медичної академії післядипломної освіти до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тимчасове проживання в студентському гуртожитку, -
У грудні 2013 року Харківська медична академія післядипломної освіти(далі Академія) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тимчасове проживання в студентському гуртожитку.
В обґрунтування позовних вимог Харківська медична академія післядипломної освіти (далі-Академія) вказувала, що вона є балансоутримувачем гуртожитку, що є об'єктом державної власності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі проживають у вищевказаному гуртожитку, проте тривалий час не в повному обсязі сплачують за проживання в ньому. Станом на 25 серпня 2008 року недоплата ОСОБА_1, ОСОБА_2 за проживання та спожиті комунальні послуги в студентському гуртожитку складає 21 422,03 грн.
Тому, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь Академії заборгованість за проживання в приміщеннях житлового блоку АДРЕСА_1 у розмірі 21 422,03 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн..
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав та пояснив, що позов Академії є надуманим, оскільки у позивача немає жодного економічно обґрунтованих тарифів з яких можна побачити правомірність застосування тарифів і нарахування сум на кожний місяць. Тарифи по сплаті комунальних платежів позивачем визначені з власного бажання не користуючись діючим законодавством. Визначені позивачем тарифи не узгоджені в органах місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Харківська медична академія післядипломної освіти ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Академія не погоджувала тарифи з органами місцевого самоврядування, крім того, позивачем не надано належного розрахунку заборгованості по вартості оплати за проживання та житлово-комунальні послуги відповідачів.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Харківська медична академія післядипломної освіти була створена відповідно до Постанови № 79 Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року, наказом Міністерства охорони здоров'я України № 82 від 13 квітня 1999 року на базі Харківського інституту удосконалення лікарів, що був заснований наказом секретаріату колегії народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР № 226 від 10 листопада 1923 року, як Український інститут удосконалення лікарів.
Згідно реєстраційного посвідчення КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 15 червня 2001 року будівля літ. «А-16» (гуртожиток), розташована по АДРЕСА_1, зареєстрована за державою в особі Верховної ради України, знаходиться на балансі Академії, яка є належним користувачем. (а.с.4 т.1).
Відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі НОМЕР_1, що розташована в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1
В Академія розроблено та діє Положення про гуртожиток, затверджене ректором Академії 3 лютого 2010 року та погоджене головою первинної профспілкової організації 3 лютого 2010 року, яке регламентує функціонування гуртожитку, визначає порядок надання житлової площі у гуртожитку, умови проживання, правила внутрішнього розпорядку, порядок розрахунків за комунальні послуги.
Згідно п. п. 1.2. 1.5, 2.1 вказаного Положення гуртожиток Академії призначається для мешкання студентів, лікарів-інтернів, аспірантів, клінічних ординаторів, слухачів на період навчання. Поселення студентів до гуртожитку здійснюється на підставі ордерів та контрактів відповідно до ЖК України.
Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, яким є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку.
Згідно із ч. 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Разом з тим згідно до абз. 5, 6 ст. 1 цього Закону виконавець це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробник це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 38 Примірного положення про гуртожиток, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Отже, за положеннями зазначених нормативних актів, плата за користування жилою площею у гуртожитках для приміщень, які знаходяться у спільному користуванні громадян, та приміщень, що перебувають у їх відособленому користуванні, нараховуються за різними принципами.
Матеріали справи свідчать, що згідно контракту № 3383 ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 тимчасово проживають у гуртожитку по АДРЕСА_1 не як студенти ( тимчасові мешканці), а тому доводи представника Харківської медичної академії післядипломної освіти щодо їх тимчасового проживання та застосування до виниклих між сторонами правовідносин Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року , не відповідають обставинам справи та зазначеним вище доказам (а.с.11 т.1).
Таким чином у період, за який просить стягнути заборгованість позивач регулювання (встановлення) плати за проживання у гуртожитках громадян України було віднесено до компетенції відповідних державних органів і позивач не мав права самостійно визначати вартість цих послуг, виходячи із фактичних витрат та їх собівартості.
Проте, розрахунки Харківської медичної академії післядипломної освіти базуються на тарифах, встановлених у відповідні періоди згідно наказів ректора Академії, без їх погодження з органом місцевого самоврядування.
Доказів того, що об'єм наданих відповідачам послуг відповідає тарифам, встановленим ректором Академії, позивач за основним позовом суду не надав.
Із листа департаменту економіки та комунального майна управління тарифної політики виконавчого комітету Харківської міської ради від 04 травня 2012 року вбачається, що Харківська медична академія післядипломної освіти, відповідно до Порядку подання та розгляду розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних, транспортних, ритуальних та інших послуг, затвердженого рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 року № 368/8, для встановлення тарифів на ці послуги академії необхідно було подати звернення до міського голови щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій з зазначенням розміру запропонованого тарифу та адреси гуртожитків (а.с.7-8).
Позивач не надав суду доказів того, що погоджував з Харківською міською радою житлового-комунальної тарифи за проживання у гуртожитку та, що сформовані ним тарифи не перевищують граничного розміру тарифів, встановлених Харківською міською радою для населення.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі відповідно наданих квитанцій про сплату комунальних послуг проводять належну оплату за тарифами, які встановлені рішенням Харківської міської ради (а.с.6-16).
Матеріали справи свідчать, що строк дії контракту від 31.07.2008 року на тимчасове проживання відповідачів у гуртожитку позивача закінчився ще 01.05.2009 року(а.с.11).
Відомостей щодо укладання додаткових угод після травня 2009 року між сторонами, як на проживання відповідачів у гуртожитку так і сплату за проживання, яке включає розрахунок собівартості на утримання 1 кв.м., фактичних витрат за споживання енергоносіїв та інші комунальні послуги, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав не погодження з органами місцевого самоврядування житлово-комунальних тарифів за проживання у гуртожитку відповідачів та не належне посилання позивачем на ті обставин, якими обгрунтовував свої вимог на які він посилався в ході розгляду справи.
Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Позивач не надав суду доказів того, що погоджував з Харківською міською радою житлово-комунальні тарифи за проживання у гуртожитку та, що сформовані ним тарифи не перевищують граничного розміру тарифів, встановлених Харківською міською радою для населення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської медичної академії післядипломної освіти - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді: